Лікарські взаємодії між ентекавіром та гідронідоном

Гідронідон - це новий лікарський препарат для лікування фіброзу, який застосовується з метою зниження виразності токсичної реакції з боку печінки (гепатотоксичність). Встановлено, що при застосуванні ентекавіру та гідронідону у здорових чоловіків китайської національності фармакокінетичних взаємодій препаратів не виникає.

Якщо не проводити відповідну терапію, фіброз печінки може прогресувати до цирозу печінки та печінкової недостатності. Метою цього відкритого клінічного дослідження з трьома періодами, декількома схемами застосування препаратів та контролем по собі була оцінка фармакокінетичної взаємодії гідронідону та ентекавіру у 12 здорових китайських добровольців.

До дослідження було включено здорових чоловіків з Китаю. Вони отримували терапію гідронідоном у дозі 60 мг один раз на 8 годин протягом 7 днів у I періоді та ентекавіром у дозі 0,5 мг один раз на добу протягом 9 днів у II періоді. Далі пацієнти отримували терапію комбінацією гідронідону та ентекавіру протягом 6 днів (з 20-го по 26-й день). Зразки крові брали протягом 24 годин після застосування препаратів та до застосування препаратів на 7-й, 19-й та 26-й дні.

Показники фармакокінетики гідронідону та ентекавіру при застосуванні як комбінованої терапії та монотерапії були подібними. Проте при застосуванні у поєднанні з гідронідоном спостерігалося незначне збільшення площі під кривою AUC0–t_ss ентекавіру: з 15,56±2,67 нг*год/мл до 16,17±2,77 нг*год/мл.

Відношення середніх геометричних значень та їх 90% довірчі інтервали для показників Cmax_ss, AUC0–t_ss та AUC0–∞_ss гідронідону, ентекавіру та їх комбінації представлені далі в таблиці 1.

При застосуванні ентекавіру та гідронідону у здорових чоловіків-китайців лікарських взаємодій не зареєстровано. Тим не менш, у майбутньому необхідно провести додаткові дослідження для оцінки ризику підвищення експозиції ентекавіру в умовах in vivo.