Змінити пароль!
Скинути пароль!
Мета цього систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці застосування АЛР як доповнення до основної терапії у пацієнтів з хронічною кропив'янкою.
Комбінування антагоністів лейкотрієнових рецепторів (АЛР) з антигістамінними препаратами забезпечує помірне зниження тяжкості кропив'янки, потенційне підвищення якості життя і, мабуть, не призводить до збільшення загальної частоти розвитку небажаних явищ у осіб з хронічною кропив'янкою порівняно із застосуванням лише антигістамінних препаратів.
Мета цього систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці застосування АЛР як доповнення до основної терапії у пацієнтів з хронічною кропив'янкою.
У рамках розробки клінічних рекомендацій 2024 року об'єднана група експертів Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI) та Американської колегії з вивчення алергії, астми та імунології (ACAAI) провела ретельний пошук відповідних публікацій у різних електронних базах, включаючи Wanfang, VIP, CNKI, CBM, ICTRP, CENTRAL, Embase и MEDLINE. Основну увагу приділяли рандомізованим контрольованим дослідженням (РКД), в яких оцінювали застосування АЛР у комбінації з антигістамінними препаратами порівняно із застосуванням лише антигістамінних препаратів у пацієнтів із хронічною кропив'янкою.
Було проведено метааналіз з використанням моделі з випадковими ефектами, в якому аналізували такі показники, як якість життя (ЯЖ; з використанням шкали Дерматологічного індексу якості життя (DLQI) від 0 до 30 балів; нижчі значення вказували на більш сприятливі результати), вираженість сверблячки і висипання (з використанням числової рейтингової шкали (ЧРШ) від 0 до 3 балів; нижчі значення вказували на більш сприятливі результати), тяжкість кропив'янки (вираженість сверблячки та висипання в сукупності; з використанням шкали Індексу активності кропив'янки 7 (UAS7) від 0 до 42 балів, нижчі значення вказували на більш сприятливі результати) та небажані явища (НЯ). Достовірність доказових даних відповідно до рекомендацій щодо розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE).
Усього було виявлено 3364 цитування та 33 РКД за участю 3168 пацієнтів (середній вік 36,2 року). З цих досліджень одне було присвячене вивченню застосування зафірлукасту, а 32 дослідження — застосуванню монтелукасту. На підставі доказових даних високої достовірності було встановлено, що додавання АЛР до схеми основного лікування забезпечувало зниження тяжкості кропив'янки (середня різниця (MD): –5,17), виразності сверблячки (MD: –0,25) та висипання (MD: –0 ,25).
На підставі доказових даних низької достовірності було визначено, що додавання АЛР до схеми основного лікування може супроводжуватися підвищенням ЯЖ (MD: -4,40). Щодо розвитку НЯ, при аналізі доказових даних середньої достовірності відносний ризик становив 0,80. Це вказує на те, що, ймовірно, відмінності щодо частоти розвитку НЯ між групами пацієнтів відсутні або мінімальні. Слід також зазначити, що в жодному з включених до аналізу РКД не згадувалося про розвиток НЯ з боку нервової системи чи психіки.
Застосування АЛР у поєднанні з антигістамінними препаратами забезпечує помірне зниження тяжкості кропив'янки порівняно із застосуванням лише антигістамінних препаратів. Така комбінована терапія також може сприяти підвищенню якості життя пацієнтів з хронічною кропивницею і, мабуть, не пов'язана зі збільшенням загальної частоти розвитку НЯ. Таким чином, отримані результати підтверджують необхідність застосування оптимальних стратегій лікування хронічної кропив'янки, а також поновлення відповідних клінічних рекомендацій.
Annals of Allergy, Asthma & Immunology
LEUKOTRIENE RECEPTOR ANTAGONISTS WITH ANTIHISTAMINES VERSUS ANTIHISTAMINES ALONE FOR CHRONIC URTICARIA: SYSTEMATIC REVIEW AND META-ANALYSIS
D. Rayner та співавт.
Коментарі (0)