Вплив віку на перебіг та лікування бронхіальної астми у дітей

Існують значні вікові відмінності в характеристиках бронхіальної астми у дітей, що наголошує на необхідності точної вікової категоризації у клінічних рекомендаціях, яка може сприяти покращенню персоналізованих підходів до лікування.

Це дослідження було спрямовано на вивчення впливу віку на характеристики, лікування та загострення бронхіальної астми у підлітків та дітей молодшого віку з використанням великого набору даних англійською мовою.

Записи з відділення первинної медико-санітарної допомоги з 2004 до 2021 року зіставляли з лікарняною медичною документацією. Загалом 119 611 відповідних критеріїв дітей були описані в залежності від віку на момент постановки діагнозу (відповідно до рекомендацій з лікування) та спочатку розділені на три вікові групи:

1. від 5 до 8 років - 61 940 дітей (51,8%)

2. від 9 до 11 років - 32 316 дітей (27,7%)

3. підлітки від 12 до 16 років - 25355 дітей (21,2%)

Досліджувані характеристики включали індекс маси тіла (ІМТ), алергічні реакції, а також явища до та після встановлення діагнозу (симптоми та варіанти лікування). У дослідженні розраховували частоту розвитку загострень (нападів бронхіальної астми), а виявлення зв'язків із нападами використовували багатовимірну модель пропорційних ризиків Кокса.

Встановлено, що багато характеристик відрізнялися залежно від віку: у дітей віком від 5 до 8 років була відзначена найбільша частота розвитку кашлю, екземи (дерматиту) та харчової/лікарської алергії. При цьому у підлітків спостерігалася найбільш висока частота надлишкової маси тіла та ожиріння, підвищення чутливості до аероалергенів, задишки (диспное) та застосування монотерапії бета-адреноміметиками короткої дії. Частота розвитку загострень зазначена нижче у таблиці 1.

Фактори ризику розвитку загострень варіювали залежно від віку: у дітей молодшого віку (від 5 до 8 років) було виявлено сильний зв'язок із приналежністю до чоловічої статі, наявністю екземи та харчової або лікарської алергії, а у дітей віком 9 років і старше було відзначено сильний зв'язок з ожирінням та чутливістю до аероалергенів.

Слід зазначити, що вищий ступінь соціально-економічної депривації значною мірою пов'язаний з розвитком ускладнень в дітей всіх вікових груп. Найвища частота пізньої діагностики спостерігалася в дітей молодшого віку, причому пізня діагностика пов'язана з вищою частотою розвитку загострень у всіх вікових групах.

Вихідні показники і частота розвитку загострень в дітей віком різнилися залежно від вікової групи. У клінічних рекомендаціях пропонується визначити вікову категорію на момент встановлення діагнозу за межами діапазону від 5 до 16 років, оскільки вік впливає на тяжкість бронхіальної астми та варіанти лікування.