Ефективність застосування хенодезоксихолевої кислоти у комбінації з урсодезоксихолевою кислотою в лікуванні диспепсії

У пацієнтів з діагнозом рефрактерної функціональної диспепсії, які не відповідають на традиційні лікарські засоби, застосування хенодезоксихолевої кислоти в комбінації з урсодезоксихолевою кислотою забезпечує ефективне зниження виразності симптомів.

Рефрактерна функціональна диспепсія (РФД) діагностується, якщо симптоми зберігаються протягом принаймні 6 місяців, незважаючи на принаймні два засоби медикаментозного лікування. Консенсусних рекомендацій щодо лікування не існує. Імовірними причинами функціональної біліарної диспепсії є звужена міхурова протока, дисфункція сфінктера Одді, мікролітіаз і дискінезія жовчного міхура.  Проведено багатоцентрове нерандомізоване просте одностороннє попереднє клінічне дослідження для вивчення безпеки та ефективності застосування хенодезоксихолевої та урсодезоксихолевої кислот (препарату CNU) у пацієнтів з рефрактерною функціональною диспепсією (РФД).

Пацієнтів із РФД набирали у дослідження проспективно у шести високоспеціалізованих лікувальних закладах. Всі учасники дослідження отримували CNU 2 рази на добу протягом 12 тижнів. Здійснювали збір даних про розвиток побічних ефектів, дотримання режиму лікування та результати аналізів. Визначали, чи відбулася статистично значуща зміна оцінки за 7-бальною шкалою загальної виразності симптомів після лікування порівняно з вихідним рівнем.

У підсумковий аналіз було включено 37 із 52 пацієнтів, які пройшли проспективний скринінг. Середній вік пацієнтів становив 51,3 роки, при цьому 14 пацієнтів були чоловічої статі, а 23 – жіночої. У середньому кожен пацієнт отримував по 3,3 лікарські препарати з приводу функціональної диспепсії, при цьому середня кількість симптомів на початок лікування становила 2,4, а середня тривалість присутності симптомів на початок лікування — 48,2 місяці.

Середній ступінь дотримання режиму лікування препаратом CNU становив 95,3%. Середня оцінка за шкалою загальної виразності симптомів знизилася з 5,6 бала до початку лікування до 2,6 бала після його завершення. Частка полегшення симптомів становила 94,6% (35 пацієнтів із 37). Єдиним небажаним явищем була діарея легкого ступеня тяжкості (10,8 %), яка була усунута після проведення консервативних лікувальних заходів.

Застосування CNU забезпечило зниження виразності симптомів РФД у пацієнтів з недостатньою ефективністю стандартного лікування. Застосування літолітиків – ефективний варіант лікування у пацієнтів з РФД та біліарною диспепсією, що виникла внаслідок біліарного мікролітіазу.