Ефективність застосування добавок з коензимом Q10 у дорослих пацієнтів з мігренню

Реферати 3 хв 915

Розмір шрифту

Дата публікації: 06/01/2023

Мета проведеного систематичного огляду та метааналізу полягала у визначенні ефективності застосування добавок з коензимом Q10 (CoQ10) щодо зниження тяжкості, частоти та тривалості нападів мігрені у дорослих, які страждають на це захворювання.

Дивитися все

Гловні тези

У дорослих з мігренню застосування добавок з коензимом Q10 може знижувати частоту нападів і тривалість головного болю.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Пошук рандомізованих контрольних досліджень, в яких вивчали застосування добавок з коензимом Q10 порівняно з плацебо або застосування таких добавок на додаток до основного втручання, проводили в таких електронних базах даних, як PsycINFO, CINAHL, EMBASE, MEDLINE та Кокрейнівський центральний реєстр контрольованих досліджень (CENTRAL). Контрольовані клінічні дослідження та дослідження з перехресним дизайном із аналізу виключали. Для оцінки статистичної неоднорідності використовували показник I2 та проводили порівняння результатів, втручань, умов та популяцій у дослідженнях.

Щодо безперервних показників для визначення ефекту лікування використовували різницю середніх (РС) або стандартизовану різницю середніх з 95% довірчими інтервалами (ДІ) в обох випадках. Щодо дихотомічних показників для визначення ефекту лікування використовували відношення ризиків та відмінності ризиків. Було проведено аналіз у підгрупах, виділених з урахуванням дози CoQ10, а також у разі застосування CoQ10 на додаток до іншого втручання.

Результати

До метааналізів було включено 6 досліджень, у яких взяло участь 371 особа. Застосування добавок з CoQ10 не забезпечило статистично значущого зниження інтенсивності головних болів. Однак, порівняно з контрольною групою застосування добавок з CoQ10 скорочувало тривалість нападів головного болю (РС: −0,19; випадкові ефекти; показник I2 = 0 %). Крім того, порівняно з контрольною групою, у осіб, які отримували добавки з CoQ10, було відзначено зниження частоти розвитку мігренозного головного болю (РС: −1,52; випадкові ефекти; показник I2 = 0 %).