Метою цього дослідження було вивчення впливу застосування вдосконаленого протоколу інфекційного контролю на результати лікування кореневих каналів та на мікробіологічне навантаження у кореневих каналах після хемомеханічного препарування.
Впровадження зручного для використання розширеного протоколу інфекційного контролю при первинному лікуванні кореневих каналів призвело до скорочення кількості бактеріальних ДНК, що виявляються перед пломбуванням каналу, і статистично значущого покращення результатів в межах одного року.
Метою цього дослідження було вивчення впливу застосування вдосконаленого протоколу інфекційного контролю на результати лікування кореневих каналів та на мікробіологічне навантаження у кореневих каналах після хемомеханічного препарування.
Загалом 144 моляри 139 здорових добровольців, які отримували первинне лікування кореневих каналів, були рандомізовані за блоковим принципом або в групу застосування стандартного протоколу, або в групу застосування розширеного протоколу інфекційного контролю. В обох групах застосовували поточний посібник з передових практик лікування. З метою мінімізації ятрогенної контамінації до розширеного протоколу інфекційного контролю були включені додаткові етапи, такі як заміна раббердама, файлів, рукавичок, всіх інструментів та поверхневих бар'єрів під час пломбування кореневого каналу.
У цьому рандомізованому клінічному дослідженні сліпий метод застосовували до рентгенологів та учасників щодо протоколу, який застосовували в дослідженні. На початковому рівні та після завершення хемомеханічної препарації відбирали проби вмісту каналів (П1 та П2 відповідно). Підрахунок кількості копій 16S рДНК мікроорганізмів проводили з використанням кількісного методу полімеразної ланцюгової реакції. До початку лікування та під час наступного спостереження в часовій точці, що дорівнює одному року, було проведено сканування з використанням конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ). Оцінку результату проводили за результатами радіографії та клінічного обстеження на основі моделі логістичної регресії з урахуванням даних КПКТ.
Загалом аналізу піддали 115 зубів (61 у групі застосування розширеного протоколу інфекційного контролю та 54 у групі застосування стандартного протоколу) через 1 рік наступного спостереження. Частка сприятливих результатів за результатами КПКТ групи розширеного протоколу інфекційного контролю була вищою, ніж у групі стандартного протоколу. У таблиці 1 наведено дані про зниження медіани глибини прочитання геному бактерій у пробах П1 у групі стандартного протоколу та у групі розширеного протоколу інфекційного контролю.
Шанси на успішний результат через 12 місяців був утричі вищими в групі розширеного протоколу інфекційного контролю порівняно з групою стандартного протоколу (відношення шансів = 2,89).
Порівняно зі стандартним протоколом, застосування розширеного протоколу призвело до статистично значущого скорочення числа бактерій порівняно з пробами, взятими перед пломбуванням каналів.
International Endodontic Journal
The impact of an enhanced infection control protocol on molar root canal treatment outcome - a randomised clinical trial
Shatha Zahran і співавт.
Коментарі (0)