Вплив постійних тренувань на витривалість на склад атеросклеротичних бляшок коронарних артерій

Реферати 3 хв 356

Розмір шрифту

Дата публікації: 03/05/2023

У проспективному спостережному когортному дослідженні вивчали зв'язок між виразністю атеросклерозу коронарних артерій та постійними тренуваннями на витривалість.

Дивитися все

Гловні тези

Постійні тренування на витривалість у порівнянні зі звичайним здоровим способом життя не сприяли більшому сприятливому впливу на організм з точки зору складу атеросклеротичних бляшок коронарних артерій.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

У дослідження включили 191 спортсмена, який почав займатися тренуваннями на витривалість у дорослому віці (тобто видами спорту, що вимагають великої витривалості, у віці після 30 років), 191 спортсмена, який почав займатися видами спорту, що вимагають великої витривалості, в ранньому віці, добровольців, які є спортсменами. Всі учасники мали низький серцево-судинний ризик, і всі вони були чоловіками. Загальну фізичну підготовку (тренованість) оцінювали за піковим поглинанням кисню (VO2peak). Основною кінцевою точкою була частота присутності атеросклеротичних бляшок коронарних артерій (некальцифікованих, змішаних та кальцифікованих) на зображеннях, одержаних методом комп'ютерної коронарної ангіографії. В рамках аналізу виконували коригування на кілька факторів серцево-судинного ризику.

Результати

Медіана віку учасників становила 55 (50–60) років. Значення VO2peak були вищими в учасників, які почали займатися спортом як у ранньому, так і пізнішому віці, порівняно з учасниками, які не займалися спортом (159 (143–177), 155 (138–169) порівняно зі 122 (108–138) % від очікуваного значення). У учасників, які займалися видами спорту, що вимагали великої витривалості, було виявлено серцево-судинний ризик із високою частотою присутності кальцифікованих атеросклеротичних бляшок коронарних артерій.

У порівнянні зі здоровими учасниками, які не займалися спортом, у учасників, які займалися видами спорту, що вимагають великої витривалості, було виявлено зв'язок з наявністю ≥1 змішаної бляшки (відношення шансів (ВШ): 1,78), ≥1 некальцифікованої проксимальної бляшки (ВШ : 2,80), ≥1 некальцифікованої бляшки (ВШ: 1,95), ≥1 кальцифікованої проксимальної бляшки (ВШ: 2,07), ≥1 кальцифікованої бляшки (ВШ: 1,58), ≥1 проксимальної бляшки (ВШ: 1,96) та ≥1 бляшки коронарних артерій (ВШ: 1,86).

У учасників, які почали займатися спортом у ранньому віці, частіше були присутні множинні атеросклеротичні бляшки коронарних артерій, бляшки, що перекривали понад 50 % просвіту судини, та проксимальні бляшки. Близько двох третин атеросклеротичних бляшок у всіх групах були кальцифікованими. За результатами аналізу лише некальцифікованих бляшок було зазначено, що в учасників, які почали займатися спортом у ранньому віці, частіше були присутні множинні атеросклеротичні бляшки коронарних артерій, бляшки, що перекривали понад 50 % просвіту судини, та проксимальні бляшки. Так звані нестабільні атеросклеротичні бляшки у всіх трьох групах дослідження спостерігалися досить рідко.

Висновок

Порівняно зі звичайним здоровим способом життя, заняття видами спорту, що вимагають великої витривалості, з раннього віку не було пов'язане з сприятливішим впливом на організм з точки зору складу атеросклеротичних бляшок коронарних артерій. Порівняно з тренованими та здоровими особами з порівняно низьким серцево-судинним ризиком, у спортсменів, які почали займатися видами спорту, які потребують великої витривалості, у ранньому віці була вищою частота присутності атеросклеротичних бляшок коронарних артерій та некальцифікованих бляшок у проксимальних сегментах артерій.