Ступінь впливу небівололу та телмісартану на центральний артеріальний тиск. :- Medznat

Метою проспективного багатоцентрового відкритого рандомізованого контрольованого дослідження було оцінити можливу перевагу терапії артеріальної гіпертензії на основі небівололу порівняно із застосуванням телмісартану щодо зниження центрального артеріального тиску (ЦАТ).

Дивитися все

Гловні тези

Порівняно із застосуванням телмісартану, терапія артеріальної гіпертензії на основі небівололу забезпечує менш виразне зниження центрального артеріального тиску.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

До дослідження було включено 98 пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Пацієнти отримували терапію на основі небівололу (n = 49) або телмісартану (n = 49) протягом 12 тижнів, при цьому цільовий артеріальний тиск (АТ) становив ≤ 140/80 мм. рт. ст. Основною кінцевою точкою була різниця величини зміни центрального систолічного АТ (цСАТ) через 12 тижнів відносно вихідного рівня.

Результати

На початковому рівні центральний і периферичний САТ у двох групах статистично значуще не відрізнявся. Дані про середнє зниження цСАТ відносно вихідного рівня наведено у таблиці 1. Зниження периферичного САТ (пСАТ) у групі застосування небівололу було менш виразним у порівнянні з групою застосування телмісартану.

При порівнянні двох груп дослідження було виявлено статистично значущу різницю за показником величини зміни цСАТ (ΔцСАТ; 12,7 мм рт. ст., 95% довірчий інтервал (ДІ): 4,13–21,2). Співвідношення величин зміни цСАТ і пСАТ (ΔцСАТ/ΔпСАТ; 0,67 у групі застосування небівололу порівняно з 1,11 у групі застосування телмісартану) вказує, що, якщо враховувати зниження пСАТ, величина зниження цСАТ у групі застосування телмісартану порівняно з групою застосування небіволола була більшою. Однак ця відмінність не була статистично значущою.

Висновок

Порівняно із застосуванням телмісартану, антагоніста рецепторів ангіотензину II, терапія артеріальної гіпертензії на основі небівололу може бути менш ефективною з точки зору зниження ЦАТ. Однак, для підтвердження цього висновку потрібні додаткові масштабні дослідження.