Ефективність стимуляції спинного мозку для зниження інтенсивності хронічного нейропатичного болю у дітей

У дітей із хронічним нейропатичним болем проведення стимуляції спинного мозку забезпечує ефективне зниження інтенсивності болю та обсягу застосування лікарських препаратів, а також покращення функціонального стану.

Систематичний огляд, опис серії випадків в одному лікувальному закладі та метааналіз даних окремих пацієнтів були проведені для визначення ефективності застосування стимуляції спинного мозку (ССМ) як варіант лікування при різних нейропатичних больових синдромах у дітей.

Були зібрані дані щодо пацієнтів дитячого віку (19 років і молодше), які були спрямовані багатопрофільним центром лікування болю на оцінку можливості проведення ССМ у зв'язку з наявністю персистуючих нейропатичних больових синдромів. Систематичний огляд та метааналіз даних окремих пацієнтів, метою яких був опис результатів лікування методом ССМ у дітей з нейропатичним болем, провели з використанням таких електронних баз даних, як Scopus, EMBASE та PubMed.

Дев'яти з дванадцяти пацієнтів, які пройшли обстеження, було рекомендовано встановити імплантовані або черезшкірні тестові електроди. Тестові електроди були імплантовані семи дівчаткам та двом хлопчикам віком від 13 до 19 років. Загалом імплантація постійного стимулятора була проведена у 89% (8 із 9) пацієнтів. Тривалість перебування у стаціонарі для встановлення як імплантованих, так і тестових електродів склала менше однієї доби, при цьому середня тривалість тестової процедури склала 6 днів.

При встановленні імплантованих та тестових електродів частота розвитку ускладнень, пов'язаних з витоком спинномозкової рідини, склала 0% та 22% відповідно. Кількість препаратів зменшилася з 4,9 до 2,1, при цьому оцінка інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) знизилася з 9,2 до 2,9 балів. У всіх пацієнтів також покращився функціональний стан, у тому числі успішність, участь у продуктивній діяльності та фізична активність. Під час проведення систематичного огляду було виявлено лише 13 робіт, у яких описувалися пацієнти дитячого віку, які зазнали ССМ. У 12 з цих досліджень було наведено дані щодо 30 окремих пацієнтів.

Зниження інтенсивності болю за результатами останнього обстеження було зареєстровано у 96,2 % (у 25 із 26) пацієнтів, а за результатами метааналізу даних окремих пацієнтів таке зниження було зареєстровано у 100 % (у 16 із 16) пацієнтів після операції. У 76,2% (у 16 із 21) зменшився обсяг застосування різних препаратів, при цьому у 100% (у 29 із 29) пацієнтів покращився функціональний статус. Частота розвитку ускладнень склала 16,7% (у 5 із 30 пацієнтів).

Отримані результати вказують, що ССМ може принести користь у лікуванні ряду персистуючих нейропатичних больових синдромів, які не піддаються лікуванню у дітей.