Ефективність комбінації «мізопростол + окситоцин» у профілактиці післяпологових кровотеч

Використання комбінації мізопростолу та окситоцину на третьому етапі пологів значно знижує післяпологову крововтрату, частоту післяпологових кровотеч, пов'язаних з атонією матки, та потребу у переливанні крові.

Метою рандомізованого порівняльного клінічного дослідження було оцінити переносимість та ефективність комбінації мізопростолу з окситоцином для профілактики ранніх післяпологових кровотеч (ППК).

Це дослідження було зосереджено на породіллях, у яких приймали пологи у відділенні. Більш конкретно, досліджувану когорту увійшли породіллі з підвищеним ризиком атонії матки, що перенесли доношену вагітність, у яких пологи приймали вагінальним шляхом у відділенні протягом періоду дослідження.

Пацієнтки були рандомізовані на 2 групи. Першій групі вводили окситоцин та плацебо, тоді як іншій групі давали окситоцин та мізопростол. Було проведено оцінку основних кінцевих точок, включаючи крововтрату, виникнення раннього ППК, будь-які небажані явища та потребу в переливанні крові.

При аналізі даних було зазначено, що у пацієнтів, які отримували окситоцин + мізопростол, спостерігалася суттєво менша крововтрата та помітно менша частота виникнення ранньої ППК порівняно з тими, хто отримував окситоцин + плацебо. Потреба у переливанні крові також була помітно нижчою у групі «окситоцин + мізопростол». Проте частота материнської смертності була однаковою в обох групах, як показано в таблиці 1:

Небажані явища були переважно відзначені у групі «окситоцин + мізопростол», у тому числі блювання (12,5%), лихоманка (22,9%) та озноб (58,3%).

Введення 600 мкг мізопростолу сублінгвально разом із стандартними 10 МО окситоцину під час пологів помітно знижує частоту розвитку ППК внаслідок атонії матки. Цей комбінований підхід демонструє обнадійливу ефективність у запобіганні ППК, але вирішальне значення має ретельний моніторинг потенційних небажаних явищ.