Ефективність застосування омалізумабу в лікуванні хронічної спонтанної кропив'янки у дітей та дорослих

Омалізумаб є ефективним та безпечним препаратом для лікування кропив'янки у дорослих та дітей з резистентністю до різних видів лікування, наприклад, до високих доз блокаторів H1-гістамінових рецепторів.

Був проведений метааналіз для оцінки ефективності різних доз омалізумабу щодо частки пацієнтів, які відповіли на лікування, оцінок за індексом активності кропив'янки (UAS7) та щотижневих оцінок пухирів та сверблячки.

Систематичний пошук проводили в базах даних Web of Science, Embase, Scopus та MEDLINE/PubMed відповідно до рекомендацій, викладених у документі «Переважні параметри звітності для систематичних оглядів та метааналізу» (PRISMA) 2020 р. Використовували комбінацію наступних ключових слів: «хронічна кропив'янка» та «омалізумаб». Збирали інформацію про середній вік, приналежність до жіночої статі, ідентифікатор клінічного дослідження, назву, автора/року, країну, дозу та період втручання, критерії та групи, виділені за расовою приналежністю. Результати метааналізу вивчали за допомогою програмного забезпечення RevMan 5.4. Оцінку ризику систематичної помилки виконували за допомогою інструменту Кокрейнівської співпраці з метою оцінки систематичної помилки, призначеної для рандомізованих досліджень (RoB 2).

В аналіз було включено 10 досліджень за участю 1705 пацієнтів із ГСК. Слід зазначити, що до контрольної групи включили 543 добровольці (65,6 % жіночої статі), а до групи втручання – 1162 добровольці (70,4 % жіночої статі). Установлено, що загальний середній вік становив 38,64 ± 10,66 року. Застосування дози 150 мг (індекс d Коена = -2,6) забезпечувало найбільш виразні результати за щотижневими оцінками сверблячки.

При застосуванні дози 300 мг (індекс d Коена = −1,45) спостерігалася найбільша величина ефекту щодо результатів за щотижневими оцінками пухирів. Застосування дози 150 мг (індекс Коена = −6,92) забезпечувало найбільшу величину ефекту щодо результатів UAS7. Частка пацієнтів, які відповіли на лікування, була вищою при застосуванні втручання у дозі 300 мг порівняно з плацебо (відношення шансів = 8,65). При застосуванні омалізумабу у дозах 150 мг та 300 мг спостерігалося всебічне полегшення симптомів кропив'янки. При застосуванні дози 300 мг спостерігалася більш висока ймовірність терапевтичної відповіді порівняно з дозою 150 мг, проте поліпшення оцінок UAS7 було порівнянним.

Застосування омалізумабу (біологічного препарату проти IgE) у дозах 300 та 150 мг призводило до відмінного усунення симптомів кропив'янки. При застосуванні дози 150 мг спостерігалося більш виразне покращення оцінок UAS7. Застосування дози 300 мг було пов'язане з більш високою ймовірністю повного усунення симптомів.