Ефективність застосування уброгепанту в лікуванні мігрені з болем легкого або помірного/важкого ступеня

У дорослих пацієнтів з діагнозом мігрені лікування уброгепантом (у дозі 50 мг або 100 мг) за наявності болю легкого ступеня тяжкості з більшою ймовірністю забезпечує досягнення сприятливих результатів порівняно з лікуванням за наявності болю помірного та тяжкого ступеня.

Мета цього 52-тижневого додаткового відкритого дослідження III фази з приховуванням даних про дозу препарату полягала в оцінці ефективності застосування уброгепанту в лікуванні мігрені з болем легкого або помірного/важкого ступеня.

Дорослих пацієнтів з мігренню рандомізували для включення до групи стандартного лікування або групи застосування уброгепанту у дозі 50 мг або 100 мг. Учасники отримували препарат кожні 4 тижні, при цьому лікування тривало щонайбільше до восьми нападів мігрені з болем різного ступеня тяжкості. Показники ефективності (що реєструються лише в групах застосування уброгепанту) включали частоту відсутності порушення життєдіяльності, симптомів та болю протягом 2 годин. В рамках цього апостеріорного аналізу вплив вихідної інтенсивності болю на результати лікування оцінювали з використанням узагальненої лінійної моделі зі змішаними ефектами, а також функції логіт-зв'язку та біномного розподілу.

В аналіз були включені дані про 19 291 напад мігрені, що виник у 808 пацієнтів. При купіруванні нападів уброгепантом у дозі 50 мг (47,1 % порівняно з 23,6 %; відношення шансів (ВШ): 2,89) та уброгепантом у дозі 100 мг (55,2 % порівняно з 26,1 %; ВШ: 3,50) частота відсутності болю протягом 2 годин була вищою у пацієнтів з болем легкого ступеня тяжкості порівняно з тими, у кого біль був помірного або тяжкого ступеню. При усуненні нападів з болем легкого ступеня тяжкості, порівняно з усуненням нападів з болем помірного або тяжкого ступеня, частота усунення нудоти, фоно-і фотофобії через 2 години після лікування була статистично значуще вищою.

При застосуванні уброгепанту в обох дозах відсоткова частка нападів, при яких досягалося нормальне функціонування через 2 години після лікування, була більш ніж удвічі вищою. Найбільш частим побічним ефектом була інфекція верхніх дихальних шляхів (~11% пацієнтів при застосуванні препарату в обох дозах). При застосуванні уброгепанту у дозі 50 мг та 100 мг у 2 % та 3 % учасників дослідження відповідно виникли серйозні побічні ефекти.

Застосування уброгепанту при нападах мігрені з болем легкого ступеня тяжкості забезпечує статистично значуще підвищення частоти відсутності болю та супутніх симптомів та досягнення нормального функціонування через 2 години після лікування порівняно із застосуванням цього препарату при нападах мігрені з болем помірного або тяжкого ступеня.