Змінити пароль!
Скинути пароль!
Метою дослідження було визначення біологічного механізму, завдяки якому тривалий прийом фолієвої кислоти після першого триместру вагітності впливає на нейрокогнітивні функції у дітей.
У вагітних жінок застосування фолієвої кислоти призводить до зміни метилювання ДНК, що, своєю чергою, впливає на проневральні гени-мішені двома різними механізмами.
Метою дослідження було визначення біологічного механізму, завдяки якому тривалий прийом фолієвої кислоти після першого триместру вагітності впливає на нейрокогнітивні функції у дітей.
У ході дослідження використовували біологічні зразки, отримані у учасниць, які приймали фолієву кислоту у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. У дослідженні встановлено виражене покращення когнітивного та психосоціального розвитку у дітей, народжених матерями, які отримували фолієву кислоту в дозі 400 мкг/добу під час вагітності, порівняно з групою плацебо.
Патерни метилювання вивчали з використанням пуповинної крові та аналітичної системи EPIC. Це дозволяло оцінити близько 850 000 цитозингуанінових ділянок всього геному. Перевірку генів із суттєвими відмінностями проводили піросеквенуванням. Для визначення впливів натранскрипцію використовували механістичні підходи в умовах in vitro.
Як показав аналіз зразків пуповинної крові плодів, тривалий прийом фолієвої кислоти жінками у ІІ та ІІІ триместрах вагітності призводив до гіпометилювання всього геному. . Таким чином, було отримано додаткове підтвердження доцільності тривалого прийому фолієвої кислоти на пізніших термінах вагітності та його зв'язку з оптимальним розвитком нервової системи у дітей.
Прийом добавок з фолієвою кислотою призводив до суттєвих відмінностей у метилюванні ДНК, переважно у генах, пов'язаних із розвитком головного мозку.
В рамках додаткового аналізу було виявлено, що метилюючі гени можна поділити на дві групи. Зміни метилювання в промотерних ділянках мали вирішальне значення для регуляції транскрипції в 1 групі, яка включала ген CES1. У 2-й групі був відзначений особливий бімодальний профіль з низьким рівнем метилювання в промотерних ділянках і високим рівнем метилювання в ділянках, що транскрибують гени.
Втрата метилювання в ділянках, що транскрибуються (у 2-й групі генів) була пов'язана зі зниженням транскрипції. Ця група включала регулятор дофамінових рецепторів PDE4C та гени PRKAR1B/HEATR2. Результати вивчення метилювання з використанням зразків пуповинної крові були високою мірою зіставні з опублікованими даними про профілі метилювання, отриманими в рамках аналізу тканини головного мозку плода на пізніх термінах вагітності.
У ході дослідження встановлено зв'язок між прийомом фолієвої кислоти на пізніших термінах вагітності, поліпшенням когнітивних функцій та епігенетичними змінами в генах, що відіграють роль у покращенні функцій головного мозку.
Clinical Epigenetics
Folic acid intervention during pregnancy alters DNA methylation, affecting neural target genes through two distinct mechanisms
Miroslava Ondičová і співавт.
Коментарі (0)