Ефективність застосування комбінації акотіаміду з езомепразолом у порівнянні з монотерапією при функціональній диспепсії

Лікування комбінацією акотіаміду з езомепразолом перевершувало монотерапію будь-яким із цих двох препаратів за показником зниження виразності симптомів функціональної диспепсії.

Метою проведеного проспективного спостережного дослідження була оцінка впливу лікування комбінацією акотіаміду з езомепразолом порівняно з монотерапією акотіамідом або езомепразолом на виразність симптомів функціональної диспепсії.

Протягом шести тижнів група 1 отримувала акотіамід, група 2 – езомепразол та група 3 – комбінацію акотіаміду з езомепразолом. Вивчення ефективності лікування проводили з використанням шкали оцінки симптомів. Крім того, проводили оцінку частоти розвитку небажаних явищ, що виникли в ході лікування, частоти вилікування та частоти відповіді на лікування.

Дослідження завершили по 52 учасники у кожній групі. Через 6 тижнів у всіх трьох досліджуваних групах було виявлено статистично значуще поліпшення загальної оцінки шлунково-кишкових симптомів (TAS), оцінки за шкалою виразності постпрандіального дистрес-синдрому (PDS) та оцінки виразності епігастрального больового синдрому (EPS) відносно вихідного рівня.

Через 6 тижнів лікування комбінацією препаратів (група 3) призвело до найбільш виразного зниження зазначених оцінок (середня різниця 5,65, 3,53 та 11,07 бала за шкалами PDS, EPS та TAS відповідно) відносно вихідного рівня. Найчастішими небажаними явищами були назофарингіт, діарея, біль голови та лихоманка.

З точки зору зниження виразності симптомів функціональної диспепсії лікування комбінацією акотіаміду з езомепразолом протягом 6 тижнів було більш ефективним, ніж монотерапія одним з цих препаратів.