Оцінка ефективності впливу високоінтенсивної лазерної терапії на біль у вагітних із синдромом зап'ясткового каналу

У вагітних із синдромом зап'ясткового каналу застосування високоінтенсивної лазерної терапії у поєднанні з традиційною фізіотерапією є безпечним, приносить користь та забезпечує покращення клінічних результатів.

Метою рандомізованого контрольованого дослідження була оцінка ефективності застосування високоінтенсивної лазерної терапії (ВІЛТ) у поєднанні з фізіотерапією з точки зору зменшення дистальної латентності відповіді моторного та сенсорного нервів, зниження інтенсивності болю та підвищення сили схоплення у вагітних із синдромом зап'ясткового каналу (СЗК) легкої тяжкості.

У рамках цього простого сліпого дослідження 54 вагітних із СЗК рандомізували у дві групи. Пацієнткам контрольної групи (n = 27) проводили тільки фізіотерапію, яка включала вправи для відновлення нормального ковзання сухожиль і нервів у зап'ястному каналі та використання спеціального ортопедичного виробу, а пацієнткам експериментальної групи (n = 27) на додаток до стандартної фізіотерапії проводили ВІЛТ. Тривалість терапії становила 5 тижнів, по 3 сеанси на тиждень. Дані до та після проведення лікування збирали з використанням портативного динамометра, електроміографії та 11-бальної числової рейтингової шкали (ЧРШ) для оцінки інтенсивності болю.

Після проведення лікування в учасників з обох груп було відзначено статистично значуще збільшення сили схоплення та зниження оцінки інтенсивності болю за ЧРШ, дистальної латентності відповіді сенсорного нерва та дистальної латентності відповіді серединного (моторного) нерва. Порівняно з контрольною групою, у осіб, які пройшли лазерну терапію, зниження інтенсивності болю (різниця середніх (MD): –3,11 (від –4,1 до 2,1) та зменшення дистальної латентності відповіді сенсорного нерва (MD: – 0,3 (від -0,5 до -0,1)) були більш виразними.

У вагітних із СЗК застосування ВІЛТ у поєднанні зі стандартною фізіотерапією перевищує ефективність лише фізіотерапії за показниками зменшення дистальної латентності відповіді сенсорного (серединного) нерва та зниження інтенсивності болю.