Ефективність застосування мозаприду та рифаксиміну в корекції надлишкового бактеріального росту у тонкій кишці у пацієнтів з диспепсією

Реферати 3 хв 443

Розмір шрифту

Дата публікації: 02/08/2022

Було проведено рандомізоване дослідження з метою оцінки ефективності застосування рифаксиміну, мозаприду та комбінації рифаксиміну з мозапридом у рамках корекції надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці.

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів з функціональною диспепсією та надмірним бактеріальним ростом у тонкій кишці застосування рифаксиміну ефективне з точки зору зниження газоутворення, а застосування мозаприду – з точки зору зниження концентрації водню в повітрі, що видихається.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Протягом 2 тижнів пацієнти з диспепсією та надлишковим бактеріальним ростом у тонкій кишці отримували рифаксимін, мозаприд або комбінацію цих двох препаратів. До та після проведення лікування виконували оцінку з використанням опитувальника для оцінки виразності симптомів та воднево-метанового дихального тесту з глюкозою. Основною кінцевою точкою був відсоток усунення надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці. Додатковими кінцевими точками були зміна концентрації газів, показники безпеки та виразність симптомів.

Результати

Що стосується частоти усунення надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці, явних відмінностей між трьома групами не виявлено (див. таблицю 1).

У групі застосування рифаксиміну загальна концентрація водню під час дихального тесту з глюкозою була статистично значуще нижчою. Загальна концентрація метану була статистично значуще нижчою в групах застосування рифаксиміну та комбінації препаратів. Було відзначено статистично значуще зниження виразності метеоризму при застосуванні рифаксиміну, дискомфорту в ділянці грудної клітки при застосуванні комбінації препаратів та дискомфорту в ділянці живота та грудної клітки при застосуванні мозаприду. Тип та частота розвитку побічних ефектів у групах дослідження були зіставними.

Висновок

Застосування мозаприду у вигляді монотерапії або у комбінації з рифаксиміном супроводжується зниженням виразності деяких симптомів з боку кишечника у пацієнтів з функціональною диспепсією та надмірним бактеріальним ростом у тонкій кишці.