Оцінка інгаляційних засобів для наркозу у дітей із астмою

Реферати 3 хв 337

Розмір шрифту

Дата публікації: 11/10/2021

У ході багатоцентрового ретроспективного когортного дослідження та описового огляду було визначено ефекти інгаляційних засобів для наркозу при лікуванні загрозливої для життя астми у дітей.

Дивитися все

Гловні тези

У дітей з астмою (у віці 5-17 років) не спостерігалося статистично значущих відмінностей у тривалості штучної вентиляції легень або рівні смертності при застосуванні інгаляційних засобів для наркозу або за їх відсутності.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

За допомогою бази даних віртуальних педіатричних систем у дослідження включили дітей з астмою, що знаходяться на інвазивній штучній вентиляції легень у зв'язку з критичним станом здоров'я, із застосуванням та без застосування інгаляційних засобів для наркозу. Основними кінцевими точками були рівень смертності та тривалість ШВЛ, тоді як тривалість госпіталізації, характеристики пацієнта та розвиток небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням знеболювальних препаратів, були додатковими кінцевими точками. Також було проведено оцінку підгрупи дітей, інтубованих протягом двох і більше діб.

Результати

З 203 дітей, включених у дане дослідження, 174 (85,7%) пацієнта не отримували та 29 (14,3%) пацієнтів отримували інгаляційні засоби для наркозу. Відмінності у коефіцієнтах смертності були відсутні (1,1). Порівняно з учасниками, які не отримували інгаляційні засоби для наркозу, у пацієнтів, які отримували інгаляційні засоби для наркозу, спостерігалася велика медіана відмінності у коефіцієнтах застосування екстракорпорального життєзабезпечення (9,1), тривалості госпіталізації (4,8) та тривалості ШВЛ (2,3).

У пацієнтів, підключених до апарату ШВЛ протягом двох і більше діб, не спостерігалося відмінностей у частоті розвитку гострої ниркової недостатності, тривалості госпіталізації, рівні смертності, тривалості ШВЛ чи частоті розвитку аритмії. При цьому коефіцієнт застосування екстракорпорального життєзабезпечення залишався вищим у пацієнтів, які отримували інгаляційні засоби для наркозу (7,6). У жодного з учасників не відзначалася злоякісна гіпертермія або печінкова недостатність після застосування інгаляційних засобів для наркозу.

Висновок

Застосування у дітей з астмою інгаляційних засобів для наркозу не має статистично значущого впливу на тривалість штучної вентиляції легень або рівень смертності. Таким чином, хоча інгаляційні засоби для наркозу є життєво необхідною резервною терапією при тяжкій астмі, потрібне проведення подальших проспективних досліджень із ретельно розробленим дизайном.