Виявлення основного маркера пізньої фази алергічних реакцій на алерген пилку

Реферати 3 хв 556

Розмір шрифту

Дата публікації: 27/10/2023

Мета дослідження полягала у вивченні зв'язку між виробленням цитокінів у носових ходах та пізніми фазами алергічних реакцій у пацієнтів, які зазнали впливу алергенів пилку берези.

Дивитися все

Гловні тези

Вироблення назального ІЛ-13 є маркером пізньої фази алергічних реакцій у пацієнтів.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Подвійне сліпе, рандомізоване, плацебо-контрольоване дослідження було проведено за участю осіб з алергією на пилок берези. Всього до дослідження було включено 20 учасників, які приймали екстракт пилку берези, і 10 - плацебо протягом трьох днів поспіль. Виділення з носа збирали в різних часових точках протягом 24 годин в 1-й і 3-й дні для оцінки 33 медіаторів запалення. Для оцінки клінічної відповіді використовували суб'єктивні оцінки симптомів та об'єктивні вимірювання прохідності носових ходів.

Результати

Порівняно з групою плацебо, у учасників, які зазнали впливу пилку берези, спостерігалася статистично значуще більш виражена клінічна відповідь, а також швидке збільшення рівнів триптази та сироваткової стимуляції 2 (розчинної форми рецептора інтерлейкіну (ІЛ)-33 (sST2)) у носі після дії алергену. У восьми учасників з 20 спостерігався підвищений рівень ІЛ-13 у період від 2 до 8 годин після дії алергену.

У цій групі також спостерігалися значні зміни клінічних параметрів (наступне зниження максимальної швидкості інспіраторного носового потоку та посилення симптомів назальної обструкції). Ці зміни відрізнялися від змін у тих учасників, у яких не спостерігалося у відповідь вироблення ІЛ-13, особливо після 6 годин впливу.