Вплив патології хребта на результати після хірургічної операції на кульшовому суглобі з приводу СCВЗ при КВС

Коксо-вертебральний синдром (КВС) негативно впливає на результати артроскопії при лікуванні синдрому стегново-вертлужного зіткнення (ССВЗ).

Мета даного дослідження полягала у визначенні того, чи впливає патологія хребта на результати після артроскопії кульшового суглоба з приводу синдрому стегново-вертлужного зіткнення при коксо-вертебральному синдромі.

Пошук відповідної літератури проводили у таких електронних базах даних, як база даних Кокрейнівської бібліотеки та PubMed. Розглядали первинні наукові публікації, що містять аналіз результатів із суб'єктивною оцінкою пацієнтами (PRO) у присутності супутньої патології хребта та артроскопії кульшового суглоба з приводу ССВЗ.

Критеріям включення до цього систематичного огляду відповідали 12 досліджень. У 591 з 2109 пацієнтів, які перенесли артроскопію кульшового суглоба, також було виявлено супутню патологію хребта.

У групі пацієнтів з коксо-вертебральним синдромом на початковому рівні були зареєстровані наступні PRO: оцінка функціональності кульшового суглоба, не пов'язана з артритом [NAHS]: 42,2–51,5 порівняно з 68,2–75,2, чотири дослідження; модифікована оцінка функціональності кульшового суглоба за Харрісом (mHHS): 39,8–65,29 порівняно з 56,9–78,8, вісім досліджень; оцінка результатів для кульшового суглоба щодо повсякденної рухової активності (HOS-ADL): 45,9–71,1 порівняно з 49,3–89,51, дев'ять досліджень; оцінка результатів для кульшового суглоба щодо спорту (HOS-спорт): 2,8–49,6 порівняно з 50,6–73,1, три дослідження; оцінка болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ): 6,43–6,56 порівняно з 1,18–3,60, три дослідження; оцінка задоволеності за ВАШ: 7,18–7,46 (діапазон при подальшому спостереженні), два дослідження, міжнародний інструмент з оцінки результатів для кульшового суглоба з 33 пунктів (iHOT-12): 38,0 порівняно з 66,0, одне дослідження.

У контрольній групі на початковому рівні було зареєстровано такі PRO: mHHS: 39,3–64,9 порівняно з 70,2–92,6, шість досліджень; NAHS: 42,8–54,2 порівняно з 74,0–87,1, чотири дослідження; HOS-ADL: 59,0-76,4 порівняно з 75,4-97,1, чотири дослідження; оцінка задоволеності за ВАШ: 7,74-8,22 (діапазон при подальшому спостереженні), два дослідження; HOS-спорт: 38,1-55,1 порівняно з 60,9-93,9, три дослідження; iHOT-12: 43,4 порівняно з 89,8, одне дослідження; оцінка болю за ВАШ: 6,18-6,22 порівняно з 1,82-3,44, два дослідження.

У трьох дослідженнях у когортах пацієнтів з коксо-вертебральним синдромом (44,1–86,7, чотири дослідження) було досягнуто мінімальної клінічно значущої різниці щодо порогових значень, які були суттєво нижчими порівняно з контрольними когортами (79,4–88,2, чотири дослідження). В одному дослідженні порогові значення симптоматичного стану, прийнятні для пацієнтів, були суттєво нижчими у когортах пацієнтів з коксо-вертебральним синдромом (42,0–63,5, три дослідження) порівняно з контрольними когортами (58,8–81,0, три дослідження). Між групами не було статистично значущих відмінностей у частоті повторних операцій та розвитку ускладнень.

У пацієнтів із ССВЗ та супутнім КВС були відзначені кращі, але менш сприятливі результати після артроскопії кульшового суглоба, ніж у пацієнтів без КВС.