Метою проведеного рандомізованого подвійного сліпого клінічного дослідження була оцінка частоти досягнення ефективності анестезії при застосуванні дексаметазону в дозі 2 мг (4 мг/мл) на додачу до 2 % лідокаїну (у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000 або без нього) в осіб з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжується клінічними проявами.
Застосування дексаметазону в дозі 2 мг як додаткового засобу при виконанні блокади нижнього альвеолярного нерва лідокаїном у поєднанні з адреналіном у осіб з пульпітом забезпечувало підвищення ефективності анестезії.
Метою проведеного рандомізованого подвійного сліпого клінічного дослідження була оцінка частоти досягнення ефективності анестезії при застосуванні дексаметазону в дозі 2 мг (4 мг/мл) на додачу до 2 % лідокаїну (у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000 або без нього) в осіб з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжується клінічними проявами.
В рамках дослідження 124 учасники були рандомізовані до груп ін'єкційного введення розчинів для анестезії. Для анестезії нижньої щелепи при проведенні ендодонтичного лікування молярів з незворотним пульпітом вводили 2 % лідокаїн (без інших препаратів) у поєднанні з дексаметазоном у дозі 2 мг, 2 % лідокаїн у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000 та дексаметазоном у дозі 2 мг, 2% лідокаїн у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000. Після досягнення оніміння в області губ проводили тести на електричну та теплову чутливість пульпи (через 10 хвилин після ін'єкції).
Особам із позитивною реакцією у вказаних тестах надавали статус «неефективність анестезії» та проводили додаткові процедури для досягнення знеболювання. Інші учасники пройшли ендодонтичне лікування з використанням гумового ізолятора слини. Під час підготовки та інструментальної обробки ендодонтичного доступу наявність ефективності анестезії позначали як «відсутність болю або легкий/слабкий/незначний біль» (оцінка за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) Хефта – Паркера (Heft-Parker) <55 мм). Також проводили оцінку впливу розчинів на анестезію на частоту серцевих скорочень з урахуванням її максимальної зміни. Частоту досягнення ефективності анестезії вимірювали з використанням критерію хі-квадрат Пірсона при рівні статистичної значущості 5% та 1%.
Дані про частоту досягнення ефективності анестезії при застосуванні 2 % лідокаїну у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000, 2 % лідокаїну у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 80 000 та дексаметазоном у дозі 2 мг або 2 % лідокаїну у поєднанні з дексаметазоном у дозі 2 мг наведено у таблиці 1.
Додаткове застосування дексаметазону було пов'язане зі статистично значущим підвищенням ефективності анестезії (хі-квадрат (χ2) = 9,07, ступінь свободи (df) = 2).
При ендодонтичному лікуванні молярів нижньої щелепи з незворотним пульпітом, що супроводжується клінічними проявами, застосування дексаметазону як додаткового препарату при блокаді нижнього альвеолярного нерва лідокаїном у поєднанні з адреналіном приносило користь.
Journal of Dental Anesthesia and Pain Medicine
Addition of 2 mg Dexamethasone to improve the anesthetic efficacy of 2% Lidocaine with 1:80,000 Epinephrine administered for inferior alveolar nerve block to patients with symptomatic irreversible pulpitis in the mandibular molars: a randomized double-blind clinical trial
Vivek Aggarwal і співавт.
Коментарі (0)