Застосування інтраназальних глюкокортикостероїдів та антигістамінних препаратів для прийому внутрішньо у лікуванні алергічного риніту

У пацієнтів з алергічним ринітом застосування інтраназальних глюкокортикостероїдів (ІнГКС) забезпечувало статистично значуще більш виразне зниження середнього сумарного балу за шкалою оцінки назальних симптомів (TNSS) порівняно з антигістамінними препаратами для прийому внутрішньо.

Метою дослідження було порівняння середнього балу за шкалою TNSS при застосуванні ІнГКС та антигістамінних препаратів для прийому внутрішньо у пацієнтів з алергічним ринітом (АР).

У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні 100 пацієнтів з АР (у віці 20-60 років) були в рівному співвідношенні розподілені у групи A та B. Група A отримувала флутиказону фуроат у вигляді назального спрею у дозі 110 мкг на добу, а група B - фексофенадин у дозі 120 мг один раз на добу. Через 4 тижні було проведено оцінку за шкалою TNSS, за якою можна отримати сумарний бал у діапазоні від 0 (відсутність симптомів) до 12 (дуже виражені симптоми).

Аналіз демографічних показників та балів за шкалою TNSS проводили з використанням методів описової статистики. Порівняння балів між групами проводили з використанням t-критерію для незалежних вибірок, а аналіз змін в окремих групах до та після 4-тижневого курсу лікування – з використанням t-критерію для парних вибірок. Аналіз даних дослідження проводили після завершення лікування.

Середні бали за шкалою TNSS при застосуванні ІнГКС та антигістамінних препаратів для внутрішнього застосування наведені в таблиці 1.

Застосування ІнГКС забезпечувало статистично більш виразне зниження середнього сумарного балу за шкалою TNSS порівняно з антигістамінними препаратами для прийому внутрішньо. Це свідчить про те, що застосування ІнГКС є відносно ефективним варіантом лікування алергічного риніту.