Зв'язок між низькою активністю захворювання та повною відповіддю на терапію антигістамінними препаратами при кропив’янці

Реферати 3 хв 439

Розмір шрифту

Дата публікації: 31/03/2023

Мета цього дослідження полягала у визначенні факторів, що визначають досягнення повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у стандартній та підвищеній дозі у пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою (ХСК).

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів із хронічною спонтанною кропив'янкою повна відповідь на терапію антигістамінними препаратами пов'язана з низькою активністю захворювання.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Було проаналізовано медичні записи 475 пацієнтів із ХСК (120 з них молодше 18 років), які спостерігалися у трьох різних установах. На підставі 17 клінічних факторів було розроблено 15 моделей машинного навчання та стандартних методик статистичного аналізу для прогнозування повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у стандартній та підвищеній дозах.

Результати

Згідно з результатами стандартного статистичного аналізу та аналізу з використанням моделей машинного навчання, індекс активності кропив'янки (UAS) – єдиний клінічний показник, що дозволяє прогнозувати досягнення повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у стандартній та підвищеній дозах у всіх вікових групах. Результати оцінки залежності чутливості від частоти хибнопозитивних висновків (ROC) свідчать про те, що ідеальні граничні значення показника активності захворювання UAS для прогнозування повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у стандартній дозі (площа під ROC-графіком (AUC) = 0,69) та підвищеною дозі (AUC = 0,79) становлять менше 3 та 4 відповідно.

За допомогою моделей машинного навчання було встановлено, що як прогностичний фактор досягнення повної відповіді на терапію антигістамінним препаратом у стандартній дозі можна використовувати зниження загального рівня імуноглобуліну E (IgE < 150 МО/мл), при цьому зниження рівня С-реактивного білка (СРБ < 3,4 мг/мл) буде прогностичним фактором досягнення повної відповіді на терапію антигістамінним препаратом у підвищеній дозі.

Висновок

У пацієнтів з UAS < 3 висока ймовірність досягнення повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у стандартній дозі, а у пацієнтів з UAS < 4 – на терапію у підвищеній дозі. Результати стандартного статистичного аналізу та аналізу із застосуванням моделей машинного навчання свідчать про те, що низький індекс активності ХСК – єдиний постійний прогностичний фактор досягнення повної відповіді на терапію антигістамінними препаратами у всіх вікових групах