Ефективність застосування кінезіотейпування та компресійних рукавів для лікування синдрому відстроченого м'язового болю

Кінезіотейпування статистично значуще більш ефективно з точки зору зниження виразності синдрому відстроченого м'язового болю та прискорення відновлення порівняно із застосуванням компресійних рукавів.

Було проведено просте сліпе рандомізоване контрольоване дослідження, в якому порівнювали вплив застосування кінезіотейпування (KT) та компресійних рукавів (КР) на відновлення після м'язового болю, ізокінетичну силу та втому після появи синдрому відстроченого м'язового болю (ВМБ).

До дослідження були включені 32 учасники віком від 18 до 24 років, які були рандомізовані у 4 групи: контрольна група (КГ), група застосування компресійних рукавів (ГКР), група кінезіотейпування (ГКТ) та група застосування компресійних рукавів та кінезіотейпування (ГКРТ) .

Результати оцінювали в 5 точках: вихідний рівень, 0 годин, 24 години, 48 годин та 72 години. Основною кінцевою точкою була оцінка інтенсивності болю за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Додаткові кінцеві точки включали втому від роботи, співвідношення максимального крутного моменту до маси тіла і рівні інтерлейкіну-6. Статистичний аналіз проводили методом дисперсійного аналізу повторних вимірів.

Оцінки ВАШ досягли максимальних значень через 24 години після індукції м'язового болю в результаті фізичного навантаження. Однак у кожній часовій точці як у ГКТ, так і в ГКР стабільно спостерігалися нижчі оцінки за ВАШ порівняно з КГ. Крім того, в ГКРТ оцінки через 24 і 48 годин були нижчими за оцінки в ГКТ і ГКР за той же період часу.

У ГКРТ рівень інтерлейкіну-6 через 24 години був нижчим, ніж у ГКТ (0,71) та КГ (1,68). Що стосується співвідношення максимального крутного моменту до маси тіла, то через 24 години в КГ відзначалося більш низьке значення в порівнянні з ГКРТ (0,99), ГКТ (0,94) і ГКР (0,72). Через 72 години у КГ значення було нижче, ніж у ГКРТ (0,65) та ГКТ (0,58). Індекс втоми від роботи через 24 години у КГ був нижчим, ніж у ГКТ (0,10) та ГКРТ (0,01). Через 48 годин у ГКТ були зареєстровані нижчі значення порівняно з ГКР (0,10) та ГКРТ (0,11).

КТ характеризувалося високою ефективністю з погляду зниження виразності ВМБ і пришвидшувало відновлення порівняно із застосуванням КР. Застосування КТ у поєднанні з КР прискорювало відновлення м'язової сили та співвідношення максимального крутного моменту до маси тіла, а також відновлення після розвитку болю; зменшувало втому від роботи. Застосування КТ разом з КР забезпечує виразне відновлення після ВМБ.