Метааналіз даних застосування омадацикліну в лікуванні ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин

У лікуванні ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин у дорослих ефективність та безпека омадацикліну можна порівняти із застосуванням лінезоліду.

Мета метааналізу полягала у порівнянні клінічної ефективності та безпеки застосування омадацикліну (схваленого Управлінням з контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA) антибіотика широкого спектру дії) та інших методів лікування ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин (уІШМТ) у дорослих.

Пошук рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) щодо оцінки застосування омадацикліну в лікуванні уІШМТ проводили в декількох базах даних, включаючи PubMed, Embase, базу даних Кокрейнівської бібліотеки, Web of Science та Clinical Trial. Основна кінцева точка полягала в оцінці клінічної ефективності та мікробіологічної відповіді, а додаткова кінцева точка в оцінці безпеки.

В аналіз були включені 4 РКІ за участю 1757 пацієнтів, у яких як препарат порівняння використовували лінезолід. З точки зору клінічної ефективності терапія омадацикліном була не менш ефективна, ніж терапія лінезолідом, як у модифікованій популяції, сформованій відповідно до призначеного лікування (mITT) (ВШ: 1,24, 95% ДІ: [0,93; 1,66] , р = 0,15), так і в популяції пацієнтів, які підлягають клінічній оцінці (ВШ: 1,92, 95% ДІ: [0,94; 3,92], р = 0,07).

З точки зору частоти мікробіологічної відповіді терапія омадацикліном забезпечувала дещо вищу частоту порівняно з терапією лінезолідом як у популяції пацієнтів, які підлягають мікробіологічній оцінці (ВШ: 1,74, 95% ДІ: [0,81; 3,74], р =,16), так і в популяції mITT (ВШ: 1,27, 95% ДІ: [0,92; 1,76], р = 0,14).

Статистично значимих міжгрупових відмінностей щодо моно-або полімікробних інфекцій виявлено не було. Смертність та частота розвитку небажаних явищ при застосуванні омадацикліну та препарату порівняння були порівнянними.

Терапія омадацикліном продемонструвала порівняну клінічну ефективність та частоту мікробіологічної відповіді порівняно з терапією лінезолідом, а також характеризувалася порівнянним профілем безпеки при лікуванні уІШМТ. Це дозволяє припустити, що застосування омадацикліну у дорослих пацієнтів з уІШМТ є ефективним.