Порівняння застосування налбуфіну та дексмедетомідину для післяопераційної аналгезії при ендоскопічній хірургії пазух носа

У пацієнтів, яким показана ендоскопічна хірургія пазух носа, застосування налбуфіну та дексмедетомідину як попереджувальну аналгезію ефективно знижує інтенсивність післяопераційного болю та скорочує споживання опіоїдів. Однак застосування дексмедетомідину було пов'язане з більш вираженою аналгезією порівняно з налбуфіном.

Мета рандомізованого контрольованого дослідження полягала в оцінці ефективності застосування налбуфіну та дексмедетомідину з точки зору зниження споживання опіоїдів та зменшення інтенсивності післяопераційного болю у пацієнтів, яким показано ендоскопічну хірургію пазух носа (ESS).

В рамках дослідження 90 пацієнтів рандомізували на отримання налбуфіну, дексмедетомідину або плацебо перед індукцією анестезії. Протягом усього післяопераційного періоду контролювали та реєстрували інтенсивність болю, споживання опіоїдів та будь-які потенційні небажані явища.

Як налбуфін, так і дексмедетомідин характеризувалися високою ефективністю зниження інтенсивності післяопераційного болю і скороченням споживання опіоїдів порівняно з плацебо. Застосування дексмедетомідину було пов'язане з більш вираженим полегшенням болю, ніж налбуфін.

Частота розвитку нудоти і блювання у перші дні після операції у пацієнтів, які отримували дексмедетомідин, була також нижчою. Проте статистично значимих відмінностей у частоті розвитку седативного ефекту чи пригнічення дихання між групами виявлено не було.

Застосування налбуфіну і дексмедетомідину в якості запобіжної аналгезії є перспективним методом полегшення болю при ESS. Терапія дексмедетомідином, що забезпечує більш виражене полегшення болю і супроводжується меншою частотою розвитку нудоти та блювання, є потенційно кращим вибором. Отримані результати можуть сприяти підвищенню ефективності лікування болю та задоволеності пацієнтів після проведення ESS.