Ефективність омепразолу в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Реферати 1 хв 504

Розмір шрифту

Дата публікації: 15/06/2024

Мета цього дослідження полягала у вивченні ефективності інгібітору протонного насоса омепразолу щодо тривалості та частоти виникнення симптомів з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та впливу терапії на якість життя у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).

Дивитися все

Гловні тези

Омепразол ефективний у лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби завдяки швидкому зниженню інтенсивності та частоти виникнення симптомів з боку шлунково-кишкового тракту (дискомфорт у ділянці грудної клітки, кислотний рефлюкс та ін.) та покращенню загального стану пацієнтів.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

До дослідження було включено 180 пацієнтів із ГЕРХ віком від 25 до 65 років. Учасників рандомізували або до групи застосування омепразолу (всередину в дозі 20 мг), або до групи застосування плацебо протягом 4 тижнів. Було проведено докладний аналіз вихідних характеристик пацієнтів, включаючи вік, стать, індекс маси тіла, куріння, наявність супутніх захворювань та харчові звички. З метою забезпечення безпеки та переносимості лікування пацієнтів щоденно обстежували на наявність небажаних явищ та відхилень в основних показниках життєдіяльності.

Результати

Омепразол швидко полегшував симптоми ГЕРХ, а саме значно скорочував середню тривалість збереження симптомів (5,2±1,3 діб) порівняно з контрольною групою (7,8±1,5 діб). У групі омепразолу було також виражене зниження частоти виникнення симптомів (92 і 65 %; таблиця 1).