Порівняння ефективності безопіоїдної анестезії та анестезії із застосуванням опіоїдних препаратів при лапароскопічній колектомії

При проведенні лапароскопічної колектомії під безопіоїдною анестезією було досягнуто значення індексу інтраопераційного больового порога, що свідчило про ефективність, порівнянну з анестезією із застосуванням опіоїдних препаратів.

Для того, щоб знайти баланс між індексом больового порогу, контрольованим ефективним знеболюванням та антиноцицептивною дією під час лапароскопічної радикальної колектомії, було проведено рандомізоване подвійне сліпе дослідження з плацебо-контролем щодо визначення ефективності безопіоїдної анестезії (БОА).

У рамках дослідження 102 пацієнти, яким була показана колектомія під загальною анестезією, рандомізували в дві групи, в одній з яких проводили безопіоїдну анестезію (група БОА) з введенням дексмедетомідину (навантажувальна доза 0,6 мкг/кг протягом 10 хвилин з послідом безперервною інфузією 0,5 мкг/кг/год) та севофлурану, а також із застосуванням двосторонньої паравертебральної блокади (0,5 % ропівакаїн у дозі 15 мл та дексмедетомідин у дозі 0,2 мкг/кг з кожного боку), в іншій групі пацієнтам проводили опіоїдну анестезію (група ОА) з двосторонньою паравертебральною блокадою (0,5% ропівакаїн у дозі 15 мл з кожного боку) та введенням севофлурану та реміфентанілу.

Основною кінцевою точкою була інтенсивність болю під час втручання, яка виражалася у вигляді значення індексу больового порогу, отриманого за допомогою багатофункціонального комбінованого монітора. Для оцінки результату застосовували дисперсійний аналіз з повторними вимірами та t-критерій Стьюдента. Додаткові кінцеві точки включали рівень концентрації глюкози в крові, рівні молочної кислоти та вейвлет-коефіцієнт, що вимірюються протягом усієї процедури. Подальші післяопераційні оцінки включали визначення побічних ефектів від застосування опіоїдів, необхідність використання екстрених анальгетиків та інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ).

Результати оцінки вказували на відсутність клінічно значущої різниці у значеннях індексу інтраопераційного больового порога між групами з початку до кінця втручання. Крім того, зміни у результатах вимірювання вейвлет-коефіцієнта активності головного мозку в групах БОА та ОА були порівнянними. Клінічно значимих відмінностей в оцінках ВАШ між групами виявлено був. Однак застосування безопіоїдної анестезії все ж таки знизило потребу в застосуванні екстрених анальгетиків після хірургічного втручання.

Рівні концентрації глюкози в крові в інтраопераційний період підвищилися відносно вихідного рівня на 20% у групі БОА і зміни виявилися статистично значущими в порівнянні з показниками в групі ОА. Небажані реакції, пов'язані із застосуванням опіоїдів, такі як післяопераційні напади блювання і нудоти, свербіж шкіри, парез кишечника і нетримання сечі, в цілому співвідносилися з небажаними реакціями, зареєстрованими в групі ОА.

У порівнянні з опіоїдною анестезією, БОА з двосторонньою паравертебральною блокадою здатна забезпечити необхідний рівень аналгезії та антиноцицептивні ефекти у пацієнтів під час лапароскопічної колектомії, з покращеним рівнем антиноцицепції при інтубації з моніторуванням індексу больового порогу.