Вплив оптимізованої послідовної терапії тривалістю 14 днів на показники частоти лікування та переносимості у пацієнтів з інфекцією H. pylori

Реферати 2 хв 536

Розмір шрифту

Дата публікації: 16/05/2024

На тлі зростаючої стійкості до протимікробних препаратів зберігається глобальна проблема лікування інфекції Helicobacter pylori (H. pylori).

Дивитися все

Гловні тези

Використання оптимізованої поетапної схеми лікування рабепразолом протягом 14 днів дозволяє досягти частоти ерадикації, порівнянної з показниками, що спостерігаються при чотирикомпонентній супутній терапії без вісмуту, при меншій кількості небажаних явищ та більшій економічній ефективності.

Передумови до проведення дослідження

На тлі зростаючої стійкості до протимікробних препаратів зберігається глобальна проблема лікування інфекції Helicobacter pylori (H. pylori). Оптимізація послідовної терапії, зокрема з використанням інгібіторів протонної помпи (ІПП) нового покоління, забезпечує ефективний та економічно вигідний метод лікування інфекції.

Метою дослідження було порівняти ефективність та вартість оптимізованої послідовної терапії та стандартної чотирикомпонентної терапії без вісмуту тривалістю 10 та 14 днів, а також частоту розвитку небажаних явищ при їх застосуванні.

Методологія

У цьому проспективному відкритому дослідженні 328 пацієнтів з діагнозом інфекції H. pylori були рандомізовані у три групи (1:1:1):

перша група (QT-10): чотирикомпонентна терапія омепразолом у дозі 20 мг, амоксициліном у дозі 1 г, кларитроміцином у дозі 500 мг, метронідазолом у дозі 500 мг двічі на добу тривалістю 10 днів;
друга група (QT-14): терапія та ж, що й у першій групі, але протягом 14 днів;
третя група (OST-14): оптимізована послідовна терапія рабепразолом у дозі 20 мг та амоксициліном у дозі 1 г двічі на добу протягом тижня, потім рабепразолом у дозі 20 мг двічі на добу та потім кларитроміцином у дозі 500 мг два на добу та метронідазолом у дозі 500 мг протягом наступних 7 днів.

Небажані явища реєстрували протягом усього дослідження. Для визначення частоти ерадикації H. pylori приблизно через 4-6 тижнів після лікування використовували 13С-уреазний дихальний тест.

Результати

Згідно з результатами аналізу, що виконується з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування (ITT), та аналізу відповідно до протоколу (PP), у групі OST-14 частота ерадикації H. pylori була вищою (93,5 % ITT, 85,5 % PP; p = 0,04) , ніж в групі QT-10 (96,2 % ITT, 89,5 % PP; p = 0,03). При цьому статистично значущих відмінностей у частоті ерадикації між другою та третьою групами виявлено не було. У пацієнтів у групі OST-14 кількість небажаних явищ була суттєво нижчою, а терапія у цій групі була найбільш економічно ефективною серед трьох.

Висновок

Оптимізована послідовна терапія тривалістю 14 днів є безпечною та ефективною альтернативою, при якій частоту ерадикації бактерій можна порівняти з показниками, що спостерігаються при постійному прийомі чотирьох компонентів тривалістю 14 днів.