Порівняння диклофенаку для прийому внутрішньо та у формі трансдермального пластиру для полегшення болю після ендодонтичного лікування

Порівняно з формою для прийому внутрішньо трансдермальний пластир — краща форма доставки диклофенаку для застосування у пацієнтів з болем після ендодонтичного лікування. Про це свідчать дані про його безпеку, ефективність та деякі переваги, пов'язані з доставкою препарату в системний кровотік, включаючи підвищену біодоступність.

Мета дослідження полягала у встановленні ефективності попереднього застосування диклофенаку в лікуванні болю після ендодонтичного лікування у двох формах, а саме у формі для прийому внутрішньо і у формі трансдермального пластиру.

У даному рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 180 пацієнтів з незворотнім пульпітом у віці 18–65 років. Пацієнтів розділили на три групи:

ГРУПА А (контрольна група): пацієнти, які застосовували тільки безрецептурний знеболюючий препарат (ацетамінофен) як препарат невідкладної терапії;

ГРУПА B (група прийому диклофенаку всередину): пацієнти, які прийняли внутрішньо диклофенак у таблетках безпосередньо перед ендодонтичним лікуванням;

ГРУПА C (група застосування диклофенаку у формі трансдермального пластиру): пацієнти, які застосовували диклофенак у формі трансдермального пластиру безпосередньо перед ендодонтичним лікуванням.

Біль оцінювали з використанням візуальної аналогової шкали (ВАШ).

У всіх трьох групах оцінювали частоту виникнення болю протягом перших 4 годин, через 8, 12, 24 і 48 годин після операції. Статистично значущі значення вказують на перспективність застосування диклофенаку у формі трансдермального пластиру для полегшення болю після ендодонтичного лікування.

Застосування знеболювальних препаратів, особливо диклофенаку у формі трансдермального пластиру, перед хірургічним втручанням відіграє важливу роль у зниженні інтенсивності болю після ендодонтичного лікування.