Дане дослідження мало на меті оцінити вплив передопераційного внутрішньовенного введення дексаметазону на полегшення болю, зниження вираженості набряку і обсяг застосування аналгетиків після операції на пародонтальному клапті.

У даному рандомізованому контрольованому перехресному дослідженні взяли участь 37 осіб, яким було показано проведення двох ідентичних операцій на пародонті з внутрішньовенною седацією. Учасників розподілили в групу отримання дексаметазону натрію фосфату в дозі 2 мл (8 мг) або в групу отримання розчину для внутрішньовенного введення в дозі 2 мл (плацебо) перед першою операцією і 2 мл іншого розчину перед другою операцією.

Полегшення дискомфорту в післяопераційний період забезпечували за допомогою стандартизованого протоколу прийому ібупрофену (600 мг) і парацетамолу (325 мг). Інтенсивність болю і вираженість набряку визначали методом самооцінки пацієнтом з використанням 21-бальної числової шкали оцінки болю (NRS-21) і 4-бальної вербальної шкали оцінки болю (VRS-4), а також за кількістю анальгетиків, спожитих протягом 12, 24, 48, 72, 168 і 336 годин після кожної операції. Дані записували у додаток для смартфона.

Застосування дексаметазону сприяло статистично значущому зниженню вираженості набряку (через 12, 24, 48 і 168 годин) і інтенсивності болю (через 12, 24, 48 і 72 години після операції) в порівнянні з плацебо, за даними шкали NRS-21.

За даними шкали VRS-4, при застосуванні дексаметазону статистично значуще знизились вираженість набряку (через 12, 24 і 168 годин) і інтенсивність болю (через 12, 72 і 168 годин після операції). Статистично значущих відмінностей між групами стосовно  кількості прийнятих таблеток парацетамолу або ібупрофену не було виявлено.

Внутрішньовенне введення дексаметазону є важливим доповненням до періопераційного лікування болю і набряку у пацієнтів, яким показана клаптева операція на пародонті.