Вплив контрольованої пацієнтом аналгезії на частоту розвитку нудоти після процедури мікросудинної декомпресії

Пацієнти, які перенесли процедуру мікросудинної декомпресії (МВС), часто скаржаться на післяопераційну нудоту та блювання (ПОНБ). У цьому дослідженні порівнювали ефективність контрольованої пацієнтом аналгезії (КПА) на основі кеторолаку та фентанілу в лікуванні ПОНБ та полегшення болю після процедури МВС.

З грудня 2021 р. до лютого 2023 р. було проведено проспективне подвійне сліпе одноцентрове рандомізоване контрольоване дослідження, до якого були включені пацієнти, які перенесли процедуру МВС. Учасників рандомізували до груп КПА на основі кеторолаку або фентанілу для післяопераційного контролю.

Основною кінцевою точкою була частота розвитку ПОНБ, ступінь тяжкості ПОНБ та необхідність екстреного застосування протиблювотних засобів протягом перших 48 годин після операції. Крім того, протягом усього періоду дослідження оцінювали інтенсивність болю, потребу в екстреному знеболюванні, застосування КПА та ступінь задоволеності.

Ступінь тяжкості ПОНБ та інтенсивність болю після процедури оцінювали за 11-бальною числовою рейтинговою шкалою, а ступінь задоволеності — за шкалою від 0 (дуже незадоволений) до 10 (дуже задоволений).

Для аналізу категоріальних змінних використовували критерій Хі-квадрат (апроксимація) або точний критерій Фішера, а для безперервних змінних - T-критерій або U-критерій Манна - Уітні.

Після скринінгу 91 із 185 пацієнтів було виключено на підставі заздалегідь визначених критеріїв, у результаті участь продовжили 87 пацієнтів. Вони були розподілені в групу застосування кеторолаку (n=43) і групу застосування фентанілу (n=44). Статично значних відмінностей у демографічних характеристиках між групами були відсутні.

Частота розвитку ПОНБ (48,8% у порівнянні з 79,5%, р = 0,003) та їх тяжкість (р = 0,004) були статистично значимо нижче в групі застосування кеторолаку, ніж у групі застосування фентанілу. Більше того, у групі застосування кеторолаку спостерігалося статистично значуще зниження потреби в екстреному застосуванні протиблювотних засобів (р = 0,049).

Також у групі застосування кеторолаку було зареєстровано менше випадків припинення участі в дослідженні, ніж у групі застосування фентанілу (р = 0,001), при статистично незначних відмінностях в інтенсивності післяопераційного болю між цими групами.

У пацієнтів, які перенесли процедуру МВС, КПА на основі кеторолаку забезпечувала зниження частоти розвитку та ступеня тяжкості ПОНБ порівняно з КПА на основі фентанілу, продемонструвавши при цьому аналгетичну ефективність, порівнянну з КПА на основі фентанілу.