Застосування пентазоцину у поєднанні з диклофенаком порівняно з монотерапією пентазоцином для зниження інтенсивності болю після кесаревого розтину

Порівняно з монотерапією пентазоцином, ректальне введення диклофенаку у поєднанні з пентазоцином забезпечило більш виразне зниження інтенсивності болю після планового розродження шляхом кесаревого розтину.

Метою рандомізованого контрольованого дослідження була оцінка ступеня зниження інтенсивності болю при ректальному застосуванні диклофенаку в поєднанні з внутрішньом'язовим введенням пентазоцину в порівнянні з внутрішньом'язовим введенням лише пентазоцину у жінок, які перенесли кесарів розтин.

У дослідженні взяли участь 200 вагітних жінок, яким було показано проведення кесаревого розтину. Жінок, включених у дослідження, рандомізували у 2 групи. У групі A учасниці отримували диклофенак ректально у дозі 100 мг кожні 12 годин у поєднанні з пентазоцином у дозі 30 мг кожні 6 годин, а у групі - B монотерапію пентазоцином у дозі 60 мг кожні 6 годин.

Основною кінцевою точкою була інтенсивність болю, яку оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Додатковими кінцевими точками були потреба у застосуванні препаратів екстреної аналгезії та задоволеність пацієнток ступенем полегшення болю.

У пацієнток із групи А протягом 48 годин після операції задоволеність лікуванням та ступінь полегшення болю були статистично значуще вищими порівняно з пацієнтками із групи В (див. таблицю 1).

У порівнянні з групою А, учасницям із групи В частіше потрібно було застосування препаратів екстреної аналгезії у зв'язку з розвитком «проривного» болю.

Застосування диклофенаку у поєднанні з пентазоцином пов'язане з більш високою задоволеністю лікуванням та ступенем полегшення болю протягом перших 48 годин після кесаревого розтину порівняно з монотерапією пентазоцином. Таким чином, цю комбінацію слід застосовувати в рутинній практиці у жінок, які не мають протипоказань і пройшли розродження шляхом кесаревого розтину.