Антигістамінні
препарати (АГП), за деяким винятком, швидко й повністю абсорбуються після
перорального застосування, досягаючи пікової концентрації в плазмі за 1–4 год
Обчислення
конформаційного, електронного та ліпофільного потенціалу показало, що цетиризин
у формі цвітер-іона демонструє часткову інтрамолекулярну нейтралізацію заряду в
конформації, знижуючи фактори полярності.
Антигістамінні препарати (АГП), за деяким винятком, швидко й повністю абсорбуються після перорального застосування, досягаючи пікової концентрації в плазмі за 1–4 год. Проте концентрація лікарського засобу (ЛЗ) в плазмі крові після застосування рекомендованих доз може бути різною через різницю метаболізму та споживання препарату тканинами.
Класифікація відомого фармакологічного класу
передбачає поділ ЛЗ за їхньою дією. У випадку з Н1-антагоністами,
багато препаратів, що відносяться до II покоління АГП, зарекомендували свою
ефективність під час лікування алергічних захворювань. Зважаючи на те, що ці
препарати використовують для лікування захворювань, які не загрожують життю,
таких як алергічний риніт, визначення співвідношення користь/ризик є дуже
важливим [1, 2].
Реферативний огляд статті «The advantages for an H1 antihistamine of a low volume of distribution» J-P. Tillement підготувала
Марія Ковальчук
Цитується за джерелом: Клінічна імунологія.
Алергологія. Інфектологія. № 4 (73) 2014.
J-P. Tillement, Department of Pharmacology, Faculty of Medicine, University of Paris XII, Paris, France
Sonja Ständer, Ulrike Raap, Elke Weisshaar, Martin Schmelz, Thomas Mettang, Hermann Handwerker, Thomas A. Pathogenesis of pruritus. JDDG • 1610-0379/2011/0906
Коментарі (0)