Персистуючий скелетно-м'язовий біль та ризик деменції у дорослих віком 45 років і старше

У пацієнтів віком 45 років і старше хронічний скелетно-м'язовий біль пов'язаний як з деменцією, так і з когнітивною функцією.

Використовуючи дані Китайського поздовжнього дослідження здоров'я та пенсійного віку, було проведено дослідження щодо оцінки взаємозв'язку між болем в опорно-руховому апараті та показниками ризику зниження когнітивних функцій при різній локалізації та тривалості болю.

У це комплексне дослідження були включені пацієнти віком 45 років і більше. Серед учасників 10 759 пацієнтів, для яких була детальна інформація про біль на початковому рівні, відповідали критеріям включення до перехресного аналізу, а 5 855 відповідали критеріям включення до поздовжнього аналізу. Ризик зниження когнітивних функцій оцінювали за допомогою базової моделі ризику деменції (BDRM) Роттердамського дослідження. Використовуючи передові статистичні методи, зокрема узагальнені оціночні рівняння, дослідники ретельно проаналізували зв'язок між скелетно-м'язовим болем та ризиком деменції.

У пацієнтів з хронічним скелетно-м'язовим болем (стандартизоване значення β = 0,83; 95 % ДІ: 0,06-1,61), багатоосередковим болем (≥ 5 локалізацій, β = 1,52; 95 % ДІ: 0,13-2,91), болем у шиї (β = 2,33; 95% ДІ: 0,41-4,25), болем у спині (β = 2,12; 95% ДІ: 0,43-3,82 ), болем у попереку (β = 1,09; 95 % ДІ: 0,07-2,11), болем у плечі (β = 1,74; 95 % ДІ: 0,46-3,02), болем у зап'ясті (β = 2,72; 95 % ДІ: 0,42-5,02) та болем у коліні (β = 1,91; 95 % ДІ: 0,70-3,13) спостерігалися підвищені оцінки за BDRM протягом періоду спостереження тривалістю 4 роки порівняно з особами без хронічного скелетно-м'язового болю.

Результати дослідження дозволяють припустити наявність взаємозв'язку між постійним скелетно-м'язовим дискомфортом та підвищеним ризиком деменції, а також впливом на когнітивні функції. Поліпшення кваліфікованого лікування скелетно-м'язового болю потенційно може бути корисним у зниженні оцінок ризику деменції.