Мета дослідження полягала в оцінці відмінностей ефектів ін'єкцій двох анестезуючих препаратів під ультразвуковим контролем для купірування міофасціального больового синдрому.

До даного подвійного сліпого рандомізованого контрольованого дослідження залучили 80 пацієнтів (15 чоловіків і 65 жінок, середній вік: 40,4 ± 10,9 року) з болем у верхній частині трапецієподібного м'яза. Учасників розподілили на 2 групи: групу 1 (n = 40), що отримала ін'єкції фізіологічного розчину в межфасціальний простір; і групу 2 (n = 40): що отримала ін'єкції лідокаїну в тригерні точки.

Основною кінцевою точкою дослідження була оцінка інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), а додаткові кінцеві точки включали обсяг руху в шийному відділі хребта і частоту розвитку побічних ефектів. Кінцеві точки оцінювали до терапії і через 10 хвилин, два тижні і чотири тижні після терапії.

Зниження інтенсивності болю на підставі оцінок за шкалою ВАШ через 10 хвилин після ін'єкції лідокаїну в тригерні точки було більш вираженим (див. Рисунок 1)

Статистично значущих відмінностей в інших точках часу у періоді подальшого спостереження не було виявлено. Зниження оцінки інтенсивності болю в порівнянні з вихідним рівнем було статистично значущим через 10 хвилин, 2 тижні і 4 тижні після ін'єкції. Статистично значущих відмінностей в збільшенні обсягу руху в шийному відділі хребта в кількох напрямках між двома групами виявлено не було. Про розвиток серйозних побічних ефектів не повідомлялося.

Ін'єкції фізіологічного розчину в межфасціальний простір і ін'єкції лідокаїну в тригерні точки забезпечували успішне зниження інтенсивності міофасціального больового синдрому через два і чотири тижні після ін'єкції. Ін'єкція лідокаїну в тригерні точки полегшувала біль через 10 хвилин після терапії.