Метою перехресного дослідження було вивчення частоти розвитку, а також епідеміологічних і клінічних аспектів, пов'язаних з порушенням нюху і смакового сприйняття у пацієнтів з діагностованим COVID-19 (2579 пацієнтів) в залежності від ступеня тяжкості захворювання (легкого, середнього та важкого перебігу).

Оцінювалися епідеміологічні та клінічні показники пацієнтів. Дані про порушення нюху і смакового сприйняття були отримані із заповнюваних пацієнтами опитувальників за оцінкою клінічних результатів. Також в підгрупі пацієнтів було проведено психофізичний тест гостроти нюху.

Із загальної кількості пацієнтів з діагностованим COVID-19 2166 осіб мали легку (84,0%), 144 - середню (5,6%) і 269 - важку і дуже важку (10,4%) форми захворювання. У пацієнтів з COVID-19 легкого ступеня тяжкості найбільш поширеними симптомами були порушення нюху і смакового сприйняття, закладеність носа, ринорея і біль в горлі.

Частота розвитку порушень нюху і смакового сприйняття, які спостерігаються частіше у жінок, ніж у чоловіків, становить 73,7 і 46,8% відповідно. З підвищенням ступеня тяжкості захворювання частота розвитку порушень знижується. Імовірність розвитку порушень смакового сприйняття зростає у пацієнтів з цукровим діабетом.

Серед пацієнтів, що проходили психофізичний тест гостроти нюху, було виявлено 75 пацієнтів з аносмією, 43 - з гіпосмією і 113 пацієнтів з нормосмією, як показано на наступному рисунку.

Наявність важкої форми захворювання статистично значимо зменшує ймовірність розвитку аносмії.

Пацієнти з легкою формою COVID-19 частіше стикаються з порушенням нюху і смакового сприйняття, ніж пацієнти з середнім, важким і дуже важким перебігом захворювання. Жінки більш схильні до розвитку цих порушень, ніж чоловіки.