Алгоритм ухвалення рішення про призначення антибіотиків з урахуванням рівня прокальцитоніну у пацієнтів із гострим панкреатитом

У осіб із гострим панкреатитом використання алгоритму прийняття рішень з урахуванням рівня прокальцитоніну може забезпечити зниження потреби у застосуванні антибіотиків без прогресування інфекції та розвитку ускладнень.

Мета проведеного рандомізованого контрольованого дослідження (PROCAP) полягала в оцінці того, чи дозволяє використання алгоритму, що визначає початок, продовження та припинення лікування антибіотиками з урахуванням рівня прокальцитоніну, знизити обсяг застосування цих препаратів без негативного впливу на перебіг гострого панкреатиту.

У це одноцентрове дослідження із застосуванням сліпого методу щодо пацієнтів було включено 260 осіб віком 18 років та старше з клінічним діагнозом гострого панкреатиту. З використанням спеціальної комп'ютерної програми учасників дослідження рандомізували до групи лікування з урахуванням рівня прокальцитоніну (132 учасники) та групи лікування з використанням стандартного підходу (128 учасників). При рандомізації проводили стратифікацію за тяжкістю захворювання та шляхами надходження пацієнта.

У групі лікування з урахуванням рівня прокальцитоніну в 0-й, 4-й та 7-й дні, а потім щотижня проводили аналіз рівня прокальцитоніну. При результаті менше 1 нг/мл антибіотики скасовували або не починали їх застосування. При результаті 1 нг/мл або вище застосування антибіотиків починали або продовжували. В експериментальній групі будь-якому емпіричному призначенню антибіотиків передувало проведення аналізу рівня прокальцитоніну. Загалом в обох групах проводили стандартне лікування. Основною кінцевою точкою дослідження було застосування антибіотиків під час індексної госпіталізації. Усі аналізи проводили за даними вибірки всіх рандомізованих пацієнтів згідно з призначеним лікуванням (ITT-вибірка).

Антибіотики були призначені 59 (45%) учасникам із групи лікування з урахуванням рівня прокальцитоніну та 79 (63%) учасникам із групи лікування з використанням стандартного підходу (скоригована різниця ризиків: –15,6%). Відношення шансів ефекту лікування становило 0,49. Число випадків розвитку клінічної або лікарняної інфекції під час госпіталізації між двома групами статистично значуще не відрізнялося. У 3 (2%) учасників із групи лікування з використанням стандартного підходу та 4 (3%) учасників із групи лікування з урахуванням рівня прокальцитонину був зареєстрований смертельний результат. У всіх випадках смерть настала у зв'язку з тяжкістю основного захворювання (панкреатиту). Частота розвитку небажаних явищ у обох групах була порівнянною.

При веденні пацієнтів з гострим панкреатитом використання алгоритму початку, продовження та припинення лікування антибіотиками з урахуванням рівня прокальцитоніну має низку переваг.