Зв'язок між просторовою доступністю установ первинної медико-санітарної допомоги та поширеністю артеріальної гіпертензії

Реферати 3 хв 372

Розмір шрифту

Дата публікації: 18/11/2022

Мета цього дослідження полягала в оцінці зв'язку між просторовою доступністю установ первинної медико-санітарної допомоги та ефективністю лікування та виявлення артеріальної гіпертензії.

Дивитися все

Гловні тези

Хороша просторова доступність установ первинної медико-санітарної допомоги пов'язана зі зниженням поширеності як раніше невиявленої, так і неконтрольованої артеріальної гіпертензії.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Було вивчено дані, отримані в учасників дослідження COMPASS (Чиказького багатоетнічного дослідження профілактики та спостереження). Всім учасникам було призначено географічні ідентифікатори. Дані про місцезнаходження лікарів первинної ланки медико-санітарної допомоги надала компанія MAPSCorps. Оцінку просторової доступності базових послуг охорони здоров'я було розраховано з використанням покращеної моделі двоступінчастої плаваючої зони обслуговування медичною установою (two-step floating catchment area (2SFCA)).

Вищі оцінки вказували на більш високу доступність медичної допомоги. Артеріальну гіпертензію визначали як діастолічний артеріальний тиск ≥80 мм рт. ст. або систолічний артеріальний тиск ≥130 мм рт. ст. Відношення шансів та 95 % ДІ для зв'язку між наявністю артеріальної гіпертензії та квартилями значень оцінки доступності послуг базової охорони здоров'я розраховували методом логістичної регресії.

Результати

До аналізу було включено дані 5096 учасників (середній вік: 53,4±10,8 року). Популяція дослідження складалася переважно з представників негроїдної раси нелатиноамериканського походження (84,0 %), при цьому річний сімейний дохід у 53 % учасників становив менше 15 000 доларів США, а у 37,3 % було ожиріння. У цій популяції встановлена поширеність артеріальної гіпертензії склала 78,7%, при цьому 41,0% учасників не знали про наявність у них захворювання, а у 37,7% учасників не проводився його належний контроль. Вища оцінка доступності послуг базової охорони здоров'я відповідала нижчій поширеності артеріальної гіпертензії.

У повністю скоригованих моделях відношення шансів збільшилося з 0,82 на 2-му квартилі до 0,75 на 3-му квартилі та 0,73 на 4-му (найвищому) квартилі в порівнянні з

1-м (найнижчим) квартилем значень оцінки доступності базових послуг з охорони здоров'я. При вивченні як раніше невиявленої, так і неконтрольованої артеріальної гіпертензії зв'язок був подібним. Більш висока оцінка доступності послуг базової охорони здоров'я була пов'язана зі зниженням поширеності раніше невиявленої артеріальної гіпертензії як у благополучних, так і в неблагополучних районах, які були охарактеризовані з урахуванням їх соціально-економічного статусу.

Висновок

У популяції учасників дослідження з переважно нижчим соціально-економічним статусом просторова доступність установ первинної медико-санітарної допомоги була пов'язана з рівнем поінформованості про наявність артеріальної гіпертензії та ступенем її контролю, навіть після виправлення чи стратифікації за соціально-економічним статусом району. Заходи, які дають змогу покращити доступ до допомоги лікарів первинної ланки охорони здоров'я, можуть покращити ситуацію серед мешканців районів із недостатнім рівнем забезпеченості послугами.