Змінити пароль!
Скинути пароль!
Оцінка взаємозв'язку між терапією H. pylori, надмірною масою тіла, іншими антропометричними показниками і розвитком ерозивного езофагіту була додатковою метою дослідження HEROES-GERD, в якому вивчали вплив терапії H. pylori на симптоми функціональної диспепсії.
Збільшена
окружність талії і надлишкова маса тіла пов'язані з підвищеним ризиком розвитку
нового виразкового езофагіту, а терапія Helicobacter pylori (H. pylori) - ні.
Оцінка взаємозв'язку між
терапією H. pylori, надмірною масою тіла, іншими антропометричними показниками
і розвитком ерозивного езофагіту була додатковою метою дослідження HEROES-GERD, в якому вивчали вплив терапії H.
pylori на симптоми функціональної диспепсії.
До вибірки включили пацієнтів з позитивною реакцією на H. pylori і
функціональною диспепсією. План дослідження передбачав ендоскопію верхніх
відділів шлунково-кишкового тракту і вимірювання антропометричних показників
пацієнтів на початку дослідження і через 12 місяців. На момент включення в
дослідження в учасників не було симптомів рефлюксу або езофагіту. Пацієнтів
рандомізували в групу застосування антибіотика (омепразол, амоксицилін і
кларитроміцин; n = 201) і контрольну групу (омепразол в комбінації з плацебо; n
= 203). В якості основних кінцевих точок розглядали розвиток езофагіту в період
12 місяців з дати рандомізації і зв'язок цієї події з індексом маси тіла і
іншими антропометричними показниками. Аналіз проводили по групах.
Всього в дослідження включили 404 пацієнта (середній вік: 46,1 року). Частка пацієнтів, у яких в період спостереження тривалістю 12 місяців був діагностований ендоскопічно підтверджений езофагіт, в контрольній групі склала 9,4% (19/203), а в групі застосування антибіотиків - 10,9% (22/201). Показник NNH (число пацієнтів, яких треба було пролікувати, щоб отримати один випадок ерозивного езофагіту) становив 67.
На початку дослідження у 94% (380/404) учасників виконали вимірювання антропометричних показників. Частки учасників, у яких на початку дослідження зафіксована або не була зафіксована збільшена окружність талії, склали 15,4% (24/156) і 6,7% (15/224) відповідно. Серед осіб з нормальною і надлишковою масою тіла частота розвитку езофагіту, вперше діагностованого в період спостереження тривалістю 12 місяців, становила 6,0% (10/167) і 13,6% (29/213) відповідно. Згідно з підсумками аналізу методом логістичної регресії, збільшена окружність талії і високий індекс маси тіла незалежно пов'язані з підвищеним ризиком розвитку нового езофагіту, а терапія H. pylori не має такого зв'язку (відношення шансів: 2,88).
Інфекція,
спричинена H. pylori, не є основним фактором ризику розвитку рефлюкс-езофагіту в
популяції осіб з функціональною диспепсією. Однак підвищений індекс маси тіла,
пов'язаний з супутнім збільшенням об'єму талії (комбіновані чинники ризику
ГЕРХ), в значній мірі пов'язаний з розвитком виразкового езофагіту.
Ерадикаційна
терапія H. pylori у пацієнтів з супутньою функціональною диспепсією не
сполучена з підвищеним ризиком розвитку ерозивного езофагіту.
International Journal of Obesity
Potential roles of Helicobacter pylori treatment, body mass index and waist circumference in the causation of erosive esophagitis: a randomized clinical trial (HEROES-GERD)
Felipe Mazzoleni і співавт.
Коментарі (0)