Безпека та ефективність нової схеми ерадикації H. pylori на основі вонопразану

У порівнянні з чотирикомпонентною схемою лікування на основі вісмуту, у осіб з інфекцією H. pylori застосування схеми на основі вонопразану забезпечувало порівнянну ефективність ерадикації патогену.

Мета цього одноцентрового проспективного рандомізованого клінічного дослідження полягала в оцінці безпеки та ефективності застосування нової схеми ерадикації на основі вонопразану порівняно із застосуванням чотирикомпонентної схеми на основі вісмуту у лікуванні осіб з інфекцією H. pylori.

Пацієнтів з інфекцією H. pylori, які раніше не отримували лікування, рандомізували в групу застосування схеми BACE (тобто вісмуту в дозі 220 мг 2 р/добу, амоксициліну в дозі 1000 мг, кларитроміцину в дозі 500 мг і езомепразолу в дозі 20 мг протягом 14 днів) або в групу застосування схеми VAS (тобто вонопразана в дозі 20 мг 2 р/добу, амоксициліну в дозі 750 мг 3 р/добу та пробіотика на основі S. boulardii у дозі 250 мг 2 р/добу) протягом 10 днів. Не менш як через 4 тижні після проведення лікування для оцінки ефективності ерадикації патогену виконували 13C-уреазний дихальний тест. Крім того, реєстрували дані про побічні ефекти. Також було виконано аналіз економічної ефективності та факторів, пов'язаних з успішністю ерадикації патогену.

Зі 135 осіб, які пройшли скринінг, у дослідження випадково було відібрано 126 осіб. У таблиці 1 наведено дані про частоту ерадикації патогену в групах застосування VAS та BACE за даними аналізу в популяції повного виконання протоколу (PP-аналіз) та аналізу, що виконується з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування (ITT-аналіз). Порівняно з групою застосування VAS, у учасників із групи застосування BACE частота розвитку побічних ефектів була набагато вищою. Коефіцієнт «витрати – ефективність» у групі застосування VAS був нижчим, ніж у групі застосування BACE.

У групі застосування VAS ймовірність успішної ерадикації H. pylori була вищою у некурців (частота ерадикації 92,9 % у некурців та 42,9 % у курців) та у пацієнтів з малою площею поверхні тіла (ППТ) (частота ерадикації 92,2 % у осіб з ППТ <1,831 та 66,7% у осіб з ППТ ≥1,831).

У лікуванні інфекції H. pylori застосування схеми на основі вонопразану було так само ефективним, як і застосування чотирикомпонентної схеми на основі вісмуту. Застосування схеми на основі вонопразану було економічно більш ефективним, супроводжувалося менш частим розвитком побічних ефектів і краще підходило пацієнтам з малою ППТ та пацієнтам, що не палять.