EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Безпека та ефективність лікарської терапії остеопорозу

переломи переломи
переломи переломи

Мета мета-аналізу байєсівської мережі полягала в порівнянні безпеки та ефективності терапії різними лікарськими препаратами у осіб з остеопорозом.

Дивитися все

Гловні тези

У осіб із високим ризиком переломів застосування ромосозумабу було найефективнішим з погляду зниження загального ризику переломів. Застосування абалопаратиду було найефективнішим з погляду зниження ризику виникнення переломів хребців та позахребтових переломів.

Передумови до проведення дослідження

Мета мета-аналізу байєсівської мережі полягала в порівнянні безпеки та ефективності терапії різними лікарськими препаратами у осіб з остеопорозом.

Методологія

Для виявлення досліджень, які відповідають критеріям включення до аналізу, проводили пошук у таких електронних базах даних, як Кокрейнівська бібліотека, PubMed та Embase.

Основною кінцевою точкою була частота всіх переломів, у тому числі переломів хребців та позахребтових переломів. Додатковими встановленими кінцевими точками були частота виникнення переломів проксимального відділу стегнової кістки та інших периферичних переломів, мінеральна щільність кісткової тканини (МЩК) у різних ділянках та розвиток можливих побічних ефектів. У підсумковий кількісний аналіз було включено загалом 79 досліджень, у яких взяли участь 108 797 пацієнтів.

Результати

Було встановлено, що застосування ромосозумабу (92,1%) є найбільш ефективним з точки зору зниження ризику виникнення всіх переломів, при цьому найкращий терапевтичний ефект спостерігався щодо позахребтових переломів (88,0%) та переломів хребців (97,2%). Застосування ромосозумабу (92,5%) забезпечувало більш виразний терапевтичний ефект з погляду зниження частоти виникнення переломів проксимального відділу стегнової кістки.

Ідеальними препаратами для покращення МЩК у всіх областях (100,0 %), а також МЩК хребта (95,7 %), МЩК проксимального відділу стегнової кістки (92,4 %), МЩК шийки стегна (86,7 %) та МЩК вертлюга стегнової кістки (95,5%) були, відповідно, алендронат, стронцію ранелат, ібандронат, ризедронат та ібандронат.

Застосування ризедронату супроводжувалося більш частою появою диспепсії та болю в животі, тоді як застосування базедоксифену було пов'язане з розвитком болю в спині та назофарингіту, а також з найчастішим виникненням будь-яких порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

Висновок

У клінічній практиці в рамках лікарської терапії у осіб з високим ризиком виникнення переломів рекомендується застосування таких препаратів як ромосозумаб, абалопаратид, алендронат, стронцію ранелат, ібандронат та ризедронат.

Джерело:

Medical Science Monitor

Стаття:

Pharmacological Therapies for Osteoporosis: A Bayesian Network Meta-Analysis

Автори:

Jiping Shen і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: