EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Безпека та ефективність застосування системних протигрибкових засобів при кандидемії

кандидемія кандидемія
кандидемія кандидемія

Було проведено огляд для вивчення безпеки та ефективності застосування протигрибкових засобів у лікуванні кандидемії.

Дивитися все

Гловні тези

Застосування каспофунгіну та мікафунгіну є найбільш сприятливим варіантом лікування у пацієнтів з кандидемією.

Передумови до проведення дослідження

Було проведено огляд для вивчення безпеки та ефективності застосування протигрибкових засобів у лікуванні кандидемії.

Методологія

Було проведено систематичний огляд з мережним мета-аналізом, стохастичний багатокритеріальний аналіз прийнятності та аналіз поверхні під кумулятивною кривою розподілу (SUCRA). Пошук відповідної літератури було проведено у таких електронних базах даних, як Scopus та PubMed. В аналіз були включені рандомізовані дослідження, в яких визначали вплив протигрибкових препаратів для прийому внутрішньо (за будь-якою схемою застосування та у будь-якій дозі) на частоту розвитку несприятливих ефектів, мікологічного лікування та дострокової відміни лікування.

Результати

В аналіз було включено 13 досліджень, у яких взяли участь 3632 пацієнти. Показники ефективності при застосуванні різних варіантів лікування статистично значуще не відрізнялися. Однак з огляду на більш високу частоту клінічної та мікологічної відповіді (загальна відповідь в аналізі SUCRA >60 %) більш ефективними були визначені наступні варіанти лікування: мікафунгін у дозі 100–150 мг, каспофунгін у дозі 50–150 мг та резафунгін у дозі 200–400 мг.

У порівнянні з іншими препаратами, при застосуванні анідулафунгіну відповідь на лікування була слабшою. Найменш ефективним варіантом лікування з урахуванням загальної відповіді (17%) було застосування флуконазолу у дозі 400 мг. Частота вибуття пацієнтів з дослідження була нижчою при застосуванні мікафунгіну у дозі 100 мг та резафунгіну у дозі 200–400 мг (менше 40 %). Порівняно із застосуванням каспофунгіну в дозі 150 мг, при застосуванні такого традиційного препарату, як амфотерицин B (у дозі 0,6–0,7 мг/кг), вищою була ймовірність дострокової відміни лікування (відношення шансів: 0,08), а також був ризик порушення функції печінки (87%).

Висновок

Як терапія першої лінії в лікуванні інвазивного кандидозу пропонується застосування ехінокандинів, з яких особливу увагу рекомендується приділити каспофунгіну та мікафунгіну. Застосування резафунгіну (досліджуваного в даний час препарату класу ехінокандинів) також є потенційним варіантом лікування, який потребує подальшого вивчення. У випадках з грибковою резистентністю або гіперчутливістю у пацієнта як терапія другої лінії можна застосовувати ліпосомальний амфотерицин В та азоли.

Джерело:

International Journal of Antimicrobial Agents

Стаття:

Comparative efficacy and safety of systemic antifungal agents for candidemia: a systematic review with network meta-analysis and multicriteria acceptability analyses

Автори:

Eric L. Domingos і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: