Синергетичні ефекти ондансетрону, мозаприду та дексаметазону при лікуванні післяопераційної нудоти та блювання

У пацієнтів, які перенесли тотальне ендопротезування суглоба, комбінована терапія, що включає ондансетрон, мозаприд та багаторазові дози дексаметазону, характеризується більш високою протиблювотною ефективністю та забезпечує кращий апетит після операції, більш ефективне відновлення функції кишечника та лікування болю в порівнянні зі схемами, що передбачають застосування однократної дози або монотерапію ондансетроном.

Нудота та блювання після операції із заміни суглоба можуть ускладнювати відновлення. Це рандомізоване клінічне дослідження було спрямоване на визначення ефективності трьох різних заходів профілактики післяопераційної нудоти та блювання (ПОНБ) після первинної операції із заміни суглоба, виконаної під загальною анестезією.

Пацієнти, які проходять первинну повну заміну кульшового або колінного суглоба, були рандомізовані в одну з трьох груп. Пацієнти групи A отримували ондансетрон, пацієнти групи B отримували дексаметазон у дозі 10 мг у поєднанні з ондансетроном та мозапридом, а пацієнти групи C отримували дексаметазон у дозі 10 мг триразово у поєднанні з ондансетроном та мозапридом.

Ключовою кінцевою точкою була загальна частота розвитку ПОНБ протягом перших 48 годин після операції. Додаткові кінцеві точки включали оцінку частоти повної відповіді, необхідність застосування додаткових протиблювотних засобів, застосування опіоїдів, рівень глюкози в крові, час до першого спорожнення кишечника, апетит та задоволеність після операції, тривалість госпіталізації та післяопераційні ускладнення.

У пацієнтів групи C спостерігалася нижча загальна частота розвитку ПОНБ (29,3 %; p = 0,001) і більш висока частота повної відповіді (70,7 %; p = 0,001) порівняно з пацієнтами групи A (51,9 % та 48,2 % відповідно). У групі C також було виявлено нижчу частоту розвитку ПОНБ важкого ступеня (4,3 %) порівняно з групою A (25,9 %; p < 0,001) та групою B (20,4 %; p < 0,001).

Крім того, у пацієнтів у групі С була відзначена менша потреба у застосуванні резервних протиблювотних препаратів (1,4±0,5 мг метоклопраміду) та менше застосування опіоїдів у післяопераційний період (1,8±0,3 мг оксикодону, 6,0±1,0 мг петидину). Вони також відзначали швидше відновлення функції спорожнення кишечника, протягом меншого часу залишалися в стаціонарі і повідомляли про кращий апетит і більш високий рівень задоволеності після операції. Незважаючи на те, що у групі C спостерігалося невелике підвищення рівня глюкози в крові натще, частота розвитку ускладнень у всіх групах була схожою.

Застосування комбінації ондансетрону, мозаприду та трьох доз дексаметазону забезпечувало чудову протиблювотну ефективність, поліпшення апетиту після операції, сприяло швидшому відновленню функції кишечника та полегшенню болю порівняно з підходами, що передбачають застосування одноразової дози або монотерапію ондансетроном.