Транексамова кислота при пологах шляхом кесаревого розтину: вплив на материнську смертність та ризик переливання крові

У пацієнток, які перенесли плановий або незапланований кесарів розтин, внутрішньовенне введення транексамової кислоти відразу після перетискання пуповини не призвело до значного зниження ймовірності материнської смерті або необхідності переливання крові.

Дане рандомізоване подвійне сліпе дослідження було проведене для оцінки того, чи призведе застосування транексамової кислоти відразу після перетискання пуповини до зниження ймовірності материнської смерті або переливання крові порівняно з плацебо у жінок, які перенесли плановий або терміновий кесарів розтин.

Добровольці, які перенесли кесарів розтин у 31 лікарні США, були випадково розподілені на отримання після перетискання пуповини або транексамової кислоти, або плацебо. Ключовою первинною кінцевою точкою була сукупність показників материнської смертності або ризику переливання крові на момент виписки з лікарні або протягом семи днів після пологів, залежно від того, що настане раніше.

Вторинні кінцеві точки включали інтраопераційну крововтрату понад 1 літр (визначувану як ключову вторинну кінцеву точку), втручання з приводу кровотечі та пов'язаних з ним ускладнень, зміни рівня гемоглобіну від операції до післяопераційного періоду та післяпологові інфекційні ускладнення. Також було проведено оцінку небажаних явищ.

З 11 000 добровольців, розподілених випадковим чином (5529 у групі транексамової кислоти та 5471 у групі плацебо), 50,1% та 49,2% відповідно перенесли плановий кесарів розтин. Первинна кінцева точка настала у 3,6% у групі транексамової кислоти (201 з 5525 пацієнтів) та у 4,3% у групі плацебо (233 з 5470 пацієнтів) (скоригований відносний ризик 0,89; 95,26% довірчий інтервал [ДІ] від 0,74 до 1,07). У групі, що отримувала транексамову кислоту, у 7,3% спостерігалася інтраопераційна крововтрата (акушерська кровотеча) понад 1 літр, порівняно з 8,0% у групі, яка отримувала плацебо (відносний ризик [RR] 0,91; 95% ДІ 0,79-1,05).

Втручання з приводу ускладнень кровотечі знадобилися 16,1% пацієнток групи транексамової кислоти і 18,0% групи плацебо (RR 0,90; 95% ДІ 0,82—0,97). Зміна рівня гемоглобіну склала -1,8 г/дл та -1,9 г/дл відповідно (середня різниця -0,1 г/дл; 95% ДІ від -0,2 до -0,1). Післяпологові інфекційні ускладнення мали місце у 3,2% та 2,5% учасниць відповідно (RR 1,28; 95% ДІ 1,02-1,61). Міжгрупові тромбоемболічні ускладнення та інші небажані явища були порівняні за частотою.

Профілактичне введення транексамової кислоти під час кесаревого розтину не призвело до значного зниження ризику комбінованого результату материнської смертності або переливання крові порівняно із застосуванням плацебо.