Мета цього систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці впливу застосування кортикостероїдів на інтенсивність гострого післяопераційного болю у осіб, яким було показано хірургічне видалення третіх молярів нижньої щелепи.
Застосування кортикостероїдів призводило до статистично незначного зниження інтенсивності болю через 6 і 24 години після хірургічного видалення зуба порівняно з плацебо.
Мета цього систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці впливу застосування кортикостероїдів на інтенсивність гострого післяопераційного болю у осіб, яким було показано хірургічне видалення третіх молярів нижньої щелепи.
Дослідники провели широкий пошук у різних базах даних, включаючи реєстр клінічних досліджень США (ClinicalTrials.gov), MEDLINE, Embase та Кокрейнівський центральний реєстр контрольованих досліджень. Два експерти незалежно один від одного оцінили назви та анотації, а потім визначили повнотекстові статті, які потенційно відповідали критеріям включення.
Після усунення даних, що дублюються, автори провели метааналіз з використанням моделей з випадковими ефектами. Якість даних оцінювали за допомогою Кокрейнівського інструменту оцінки ризику систематичної помилки версії 2. Перевірку надійності доказової бази виконували з використанням системи оцінки, розробки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE).
Критеріям включення відповідали 40 рандомізованих контрольованих досліджень. Отримані дані свідчили про те, що терапія кортикостероїдами призводила до незначного зниження інтенсивності болю як через 24 години (відмінність середніх значень: на 8,89 нижче; 95% ДІ: на 10,71-7,06 нижче; дуже низька ступінь достовірності), так і через 6 годин (відмінність середніх значень: на 8,79 нижче; 95% ДІ: на 14,8 до -2,77 нижче; низький ступінь достовірності) після хірургічного видалення зуба в порівнянні з плацебо.
Статистично значущих відмінностей між застосуванням кортикостероїдів і плацебо щодо розвитку альвеолярного остеїту (відмінність ризиків: 0%; 95% ДІ: від -3 до 4%; дуже низький ступінь достовірності) і післяопераційної інфекції (відмінність ризиків: 0 %; 95 % ДІ: від -1 до 1 %; низький ступінь достовірності) також не спостерігалося.
Наявні дані, що характеризуються низьким і дуже низьким ступенем достовірності, вказують на те, що у пацієнтів, яким показано хірургічне видалення моляра, при застосуванні кортикостероїдів (для прийому внутрішньо, підслизового або внутрішньом'язового введення) і плацебо відзначається незначна відмінність у ступені тяжкості післяопераційного болю та частоті розвитку небажаних явищ.
Journal of the American Dental Association
Corticosteroids for managing acute pain subsequent to surgical extraction of mandibular third molars: A systematic review and meta-analysis
Anna Miroshnychenko та співавт.
Коментарі (0)