Ефективність застосування телмісартану при артеріальній гіпертензії, метаболічному синдромі та ішемічному інсульті

Реферати 3 хв 303

Розмір шрифту

Дата публікації: 13/02/2023

Метою дослідження була оцінка ефективності застосування телмісартану порівняно з периндоприлом у осіб з ішемічним інсультом, артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом.

Дивитися все

Гловні тези

Застосування телмісартану в дозі 80 мг на добу протягом 12 місяців супроводжувалося ефективним зниженням систолічного та діастолічного артеріального тиску у осіб похилого віку з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом та ішемічним інсультом в анамнезі.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

До дослідження було включено 92 учасники похилого віку (середній вік 68±4 роки) з метаболічним синдромом та артеріальною гіпертензією, які перенесли ішемічний інсульт. Пацієнтів рандомізували в одну з двох груп лікування: 45 учасників до групи застосування периндоприлу у дозі 10 мг/добу та 47 учасників до групи застосування телмісартану у дозі 80 мг/добу.

В рамках дослідження визначали індекс інсулінорезистентності HOMA (HOMA-IR), вміст холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності, тригліцеридів, загального холестерину, лептину, інсуліну та глюкози в плазмі натщесерце, а також проводили щоденний контроль стану. Для обробки статистичних даних використовували комп'ютерну програму STATISTICA 10.0. Величини показників, що вивчаються, були представлені у вигляді середнього значення ± стандартне відхилення, медіани та міжквартильного розмаху для медіани (25 квартиль–75 квартиль). Міжгрупове порівняння проводили з використанням критерію знакових рангів Вілкоксона. Статистичну значущість підтверджували при p<0,05.

Результати

У групі застосування телмісартану було відзначено статистично значуще зниження середньодобового систолічного АТ з 152 (146-156) до 129 (125-134) мм рт. ст. та діастолічного АТ з 89 (83-96) до 76 (72-84) мм рт. ст., а також зниження індексу HOMA-IR з 4,1 (3,3-5,0) до 3,2 (2,7-3,6), вмісту лептину з 14,3 (10,2-17,7) до 11,7 (10,8-13,6) нг/мл, тригліцеридів з 2,25 (1,90-2,53) до 2,05 (1,84-2,05) ммоль/л. У групі застосування периндоприлу систолічний артеріальний тиск знизився з 149 (144-154) до 137 (131-142) мм рт. ст., а вміст лептину - з 14,4 (10,3-18,0) до 13,0 (12,3-13,8) нг/мл. Крім того, було відзначено зниження індексу НОМА-IR та вмісту тригліцеридів.

Висновок

Через рік після початку лікування телмісартаном в осіб похилого віку з артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом та ішемічним інсультом в анамнезі було відзначено статистично значуще більш виразне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску, резистентності до інсуліну та вмісту лептину та тригліцеридів.