Мета цього дослідження полягала в оцінці ефективності застосування бХМПРП другої лінії (не інгібіторів фактора некрозу пухлин (ФНП), тобто ритуксимабу, абатацепта або тоцилізумаба, в порівнянні з інгібіторами ФНП) після припинення терапії бХМПРП першої лінії, які не є інгібітором ФНП.

Всього в дослідження були включені 620 пацієнтів з РА, які спочатку отримували терапію не інгібітором ФНП, а потім перейшли на бХМПРП (86 пацієнтів перейшли на абатацепт (ABA), 40 пацієнтів - на ритуксимаб (RTX), 67 пацієнтів - на тоцилізумаб (TCZ) і 427 пацієнтів - на інгібітор ФНП). Для терапії бХМПРП другої лінії провели оцінку утримання на терапії (через півроку і 1 рік) і первинної відповіді (через півроку).

Після початку застосування бХМПРП другої лінії близько 70% пацієнтів продовжили лікування протягом 6 місяців, і близько 50% пацієнтів - протягом 12 місяців. Через 6 місяців менше 33% пацієнтів продовжували застосовувати бХМПРП другої лінії і мали низьку активність захворювання згідно з оцінкою за індексом активності захворювання для 28 суглобів (DAS-28). Відповідна частка пацієнтів, у яких бХМПРП другої лінії був інгібітор ФНП, була трохи вищою і становила 40%.

Застосування бХМПРП другої лінії у пацієнтів з РА після переходу з не інгібітора ФНП як бХМПРП першої лінії забезпечує помірну ефективність терапії щодо показників утримання на препаратах і первинної відповіді на лікування. У деяких пацієнтів перехід на інгібітор ФНП після прийому не інгібітора ФНП як бХМПРП першої лінії може забезпечити ефективну терапію.