Метою проведеного метааналізу і систематичного огляду була оцінка ефективності застосування інтерферонів I типу та інгібіторів JAK для лікування пацієнтів, інфікованих коронавірусом важкого гострого респіраторного синдрому-2 (SARS-CoV-2).

Для включення будь-якого типу дослідження, в якому оцінювалися результати терапії пацієнтів, які отримували інгібітор JAK або інтерферон I типу, в порівнянні з контрольною групою, був виконаний пошук в базах даних MEDLINE і MedRxiv. Включенню підлягали дослідження з наведеними оцінками ризиків або можливістю застосування методу зворотних обчислень. Для аналізу зібраних даних використовували програму RevMan.

З 733 вивчених досліджень в метааналіз були включені 11 нерандомізованих і 4 рандомізовані дослідження. Варто відзначити, що 5 досліджень ще не опубліковані. Серед пацієнтів, які отримували інгібітор JAK, спостерігалося статистично значуще зниження смертності (відношення шансів (ВШ) 0,12) і частоти госпіталізації у відділення інтенсивної терапії (ВШ 0,05), а також підвищення ймовірності виписки з лікарні (ВШ 22,76) порівняно з пацієнтами, які отримували стандартну терапію. У пацієнтів, які отримували інтерферон I типу, також відзначали статистично значуще зниження смертності (ВШ 0,19) і підвищення ймовірності виписки, яка не досягла рівня статистичної значущості (ВШ 1,89).

Інгібітори JAK і інтерферони I типу можна розглядати як перспективні засоби для боротьби з коронавірусною інфекцією. Для з'ясування взаємозв'язку між клінічними результатами і застосуванням інгібіторів JAK і інтерферонів I типу при лікуванні пацієнтів, інфікованих коронавірусом, необхідно провести подальші ретельно сплановані і добре організовані рандомізовані контрольовані дослідження.