Особливості застосування НПЗП у стоматологічній практиці

  •  

    НАУКА

  • Систематичні Огляди
  •  

    6 хвилин читатати

  • Nov 10,2020
    • 2
  •  

    НАУКА

  • Систематичні Огляди
 

6 хвилин читати

Nov 10,2020
  • 2

  КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

Можна відзначити, що схеми застосування НПЗП стоматологами різних країн, загалом відповідають таким в інших напрямках медицини.


Стоматологи найчастіше виписують своїм пацієнтам дві групи препаратівна першому місці — антибіотики, на другому — нестероїдні протизапальні препарати [1, 2]. Патерни застосування НПЗП різняться в різних країнах світу [3-5], проте обмеження в цілому загальні — ці ЛЗ при тривалому застосуванні збільшують ризик всіляких ускладнень із боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи та нирок [6, 7].

Зубний біль — найбільш поширена форма болю в області рота на обличчі. У попередніх дослідженнях повідомлялося, що приблизно 20 % пацієнтів страждають від помірного до важкого болю, який вимагає медикаментозного втручання, а приблизно у 7 % пацієнтів після ендодонтичних процедур виникаючий гострий біль стає хронічним [10].

За результатами аналізу 145 публікацій у базах даних Scopus, PubMed та Medline можна сказати, що найпопулярнішим серед стоматологів НПЗП виявився ібупрофен. За ним йдуть диклофенак, напроксен та парацетамол, а ось німесулід, кетопрофен, етодолак та флурбіпрофен стоматологи практично не знають і тому не призначають [3-5].

НПЗП, парацетамол та опіоїди є основними лікарськими засобами, що застосовуються для лікування болю в зубаха комбінація опіоїдів та неопіоїдних анальгетиків чинить адитивний вплив на знеболення, оскільки аналгезія відбувається різними шляхами [3, 4, 10]. Комбінація ібупрофену та парацетамолу з кодеїном протягом 3–7 днів є найбільш поширеною формою рецепта для полегшення зубного болю, хоча деякі лікарі використовують комбінацію трамадолу та парацетамолу для лікування гострого післяопераційного зубного болю [10, 11].

Цікаво, що ситуація відрізняється в студентів випускних курсів стоматологічних факультетів: 36,47 % із них вибрали б диклофенак, 32,35 % віддали б перевагу парацетамолу, кеторолак виписали б 13,53 %, а на ібупрофен та напроксен орієнтувалися б, відповідно, 8,82 %, 7,06 % та 1,77 % опитаних студентів [8].

Спостерігався широкий розкид між типами НПЗП, використовуваних стоматологами різних країн. Так, ібупрофен призначали найчастіше з-поміж інших НПЗП в Ірані, Непалі та США [3, 4, 9], а диклофенак та напроксен найчастіше використовували лікарі в Індії та Туреччині, відповідно [1, 5].

Парацетамол окремо або в поєднанні з оксикодоном та гідрокодоном або пропоксифеном був іншим поширеним не-НПЗП-анальгетиком, який найчастіше призначався стоматологами [3-5, 10]. Кодеїн, оксикодон, гідрокодон і пропоксифен були опіоїдними анальгетиками, котрі призначалися окремо або в поєднанні з ненаркотичними анальгетиками (в основному ібупрофеном та парацетамолом) [5, 10]. Причини широкого використання ібупрофену стоматологами ще не визначені, та немає задокументованих даних, що вказують на перевагу ібупрофену над іншими НПЗП. Крім того, необхідні інтервенційні клінічні дослідження належної якості для оцінки та порівняння ефективності різних НПЗП у лікуванні болю, пов'язаного з зубами, яких наразі також практично немає.

Взагалі можна відзначити, що схеми застосування НПЗП, що застосовуються стоматологами різних країн, загалом відповідають таким в інших напрямках медицини.

Окремою стоматологічною проблемою, опосередковано пов'язаною з НПЗП, можна вважати екстракцію зубів на тлі тривалого прийому аспірину як антитромботичного засобу. Дослідники пропонують зважувати всі за та проти в подібних пацієнтів, особливо в групах ризику, куди слід віднести літніх жінок, людей з ожирінням, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, нирковою недостатністю та іншими серйозними органними патологіями [12, 13].

Повідомлялося про більш тривалу кровотечу в стоматологічних пацієнтів, які отримували аспірин. Ускладнень після екстракції зубів у них також було більше, якщо втручання було пов'язане з періодонтитом, а не з карієсом [14, 15]. Місцеве запалення (відносно місця видалення зуба) характеризується гіперемією та можливою ламкістю кровоносних судин, що може зумовити кровотечу після видалення зуба — пояснюють дослідники. Отже, пацієнти, які приймають аспірин та потребують видалення зубів з ураженим періодонтом, повинні розглядатися як група високого ризику з більшою ймовірністю розвитку кровотеч у післяопераційному періоді. У цьому випадку необхідні відповідні гемостатичні заходи, але скасовувати втручання недоцільно [16].

Треба зазначити, що повідомлення про кровотечі після стоматологічних процедур на тлі застосування аспірину мають поодинокий характер, представлені в основному у вигляді опису клінічних випадків або серії клінічних випадків, тоді як відомості про безпеку екстракції зубів у таких пацієнтів ґрунтуються на масштабних якісних дослідженнях з адекватним розміром вибірки [17].




Список літератури:

1. B. Knowledge and Pattern of Antibiotic and Non Narcotic Analgesic Prescription for Pulpal and Periapical Pathologies-A Survey among Dentists // J Clin Diagn Res. 2014;8(7):ZC10.

2. Tanwir F, Marrone G, Tariq A, Lundborg CS. Diagnosis and prescribing pattern of antibiotics and painkillers among dentists // Oral Health Prev Dent. 2015;13(1): 75-83.

3. Barasch A, Safford MM, McNeal SF, Robinson M, Grant VS, Gilbert GH. Patterns of postoperative pain medication prescribing after invasive dental procedures // Spec Care Dentist. 2011;31(2):53-57.

4. Sarkar C, Das B, Baral P. Analgesic use in dentistry in a tertiary hospital in Western Nepal // Pharmacoepidemiol Drug Saf. 2004;13(10):729-33.

5. Sermet S, Akgün MA, Atamer-S, ims, ek S. Analgesics prescription pattern in the management of dental pain among dentists in Istanbul // Marmara Pharm J. 2012;16(1):41-47.

6. Sostres C, Gargallo CJ, Arroyo MT, Lanas A. Adverse effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs, aspirin and coxibs) on upper gastrointestinal tract // Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2010;24(2):121-32.

7. Trelle S, Reichenbach S, Wandel S, Hildebrand P, Tschannen B, Villiger PM, et al. Cardiovascular safety of non-steroidal anti-inflammatory drugs: network meta-analysis // BMJ. 2011;342:c7086.

8. Ankita Jain, Devanand Gupta, Deepika Singh, Yogesh Garg et al., Knowledge regarding prescription of drugs among dental students: A descriptive study // J Basic Clin Pharm. December 2015-February 2016; 7(1): 12–16.

9. Sepehri G, Dadolahi Y. Characterization of drug prescribing practices among dentists in Kerman province, 2001 // Journal of Dental School. 2008;24(1):94-101.

10. Mickel AK, Wright AP, Chogle S, Jones JJ, Kantorovich I, Curd F. An analysis of current analgesic preferences for endodontic pain management // J Endod. 2006;32(12):1146-54.

11. Jung Y-S, Kim DK, Kim M-K, Kim H-J, Cha I-H, Lee E-W. Onset of analgesia and analgesic efficacy of tramadol/acetaminophen and codeine/acetaminophen/ibuprofen in acute postoperative pain: a single-center, single-dose, randomized, active-controlled, parallel-group study in a dental surgery pain model // Clin Ther. 2004;26(7):1037-45.

12. J.-P. Collet and G. Montalescot, Premature withdrawal and alternative therapies to dual oral antiplatelet therapy // European Heart Journal Supplements, vol. 8, pp. G46–G52, 2006.

13. J. W. Eikelboom and J. Hirsh, Bleeding and management of bleeding // European Heart Journal Supplements, vol. 8, pp. G38–G45, 2006.

14. J. Schrodi, L. Recio, J. Fiorellini, H. Howell, M. Goodson, and N. Karimbux, The effect of aspirin on the periodontal parameter bleeding on probing // Journal of Periodontology, vol. 73, no. 8, pp. 871–876, 2002.

15. D. Royzman, L. Recio, R. L. Badovinac et al., The effect of aspirin intake on bleeding on probing in patients with gingivitis // Journal of Periodontology, vol. 75, no. 5, pp. 679–684, 2004.

16. T. Lillis, A. Ziakas, K. Koskinas, A. Tsirlis, and G. Giannoglou, Safety of dental extractions during uninterrupted single or dual antiplatelet treatment // American Journal of Cardiology, vol. 108, no. 7, pp. 964–967, 2011.

17. Gaurav Verma. Dental Extraction Can Be Performed Safely in Patients on Aspirin Therapy: A Timely Reminder // ISRN Dentistry, Volume 2014, Article ID 463684, 11 pages.